Заклад дошкільної освіти (ясла-садок) комбінованого типу №4 "Ромашка" Центр розвитку дитини

 

Сторінка медичного працівника

Сестра медична старша:

 

Антонюк Юлія Володимирівна

 

Сестра медична з дієтхарчування:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Піклуємось про дітей із захворюваннями органів травлення.

 

 

 

Діти — наше майбутнє! Від здоров’я наших дітей сьогодні залежить здоров’я усієї нації в майбутньому. А здоров’я дітей не в останню чергу залежить від їх харчування. Більшість дітей до 6 років відвідують дошкільні навчальні заклади. Кожен такий заклад має забезпечити дитині належне харчування. У цій статті поговоримо про те, як саме організувати процес харчування дітей у дошкільних навчальних закладах та як вести облік продуктів харчування.

Організація харчування дітей у ДНЗ

Відповідно до ст. 35 Закону про дошкільну освіту організація та відповідальність за харчування дітей у державних і комунальних дошкільних навчальних закладах (далі —ДНЗ) покладаються на Раду міністрів АР Крим, обласні, Київську та Севастопольську міські державні адміністрації, районні державні адміністрації, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері освіти, інші центральні органи виконавчої влади, яким підпорядковані ДНЗ, органи місцевого самоврядування, а також на керівників ДНЗ.

Контроль і державний нагляд за якістю харчування у ДНЗ незалежно від підпорядкування, типів і форми власності покладаються на засновників (власників) цих закладів, відповідні органи управління охорони здоров’я та відповідні органи управління освіти.

Згідно з п. 27 Положення № 305 ДНЗ забезпечує збалансоване харчування дітей, необхідне для їх нормального росту і розвитку, із дотриманням натурального набору продуктів, визначених МОЗ спільно з МОН за погодженням з Мінфіном.

Певні вимоги до організації харчування дітей у ДНЗ визначені розд. IX Санітарного регламенту. Так, зокрема:

1) харчування дітей здійснюється відповідно до Норм № 1591;

2) виробники, постачальники продуктів харчування відповідають за якість та безпечність продуктів та сировини, яку постачають у ДНЗ. Засновники (власники) та керівники ДНЗ мають зобов’язання перед батьками (опікунами) дітей щодо того, що будь-яка їжа, яка запропонована дітям, є безпечною, корисною та приготовленою в закладі з дотриманням вимог чинного законодавства;

3) медичний персонал ДНЗ одночасно з керівництвом закладу повинен здійснювати постійний контроль за організацією харчування, у тому числі за умовами і строками зберігання продуктів харчування та їх реалізації, технологією приготування страв, дотримуванням норм харчування тощо;

4) з метою підвищення якості та ефективності організації харчування у ДНЗ засновники (власники) та керівники цих закладів повинні забезпечити виконання Інструкції № 298/227.

Саме ця Інструкція і є основною під час організації дитячого харчування у ДНЗ.

Давайте розглянемо основні положення цього нормативного документа.

Насамперед зазначимо, що цією Інструкцією затверджено:

— склад примірного двотижневого меню;

— розподіл продуктового набору за основними групами та видами продуктів;

— терміни реалізації та умови зберігання продуктів, що швидко та особливо швидко псуються;

— норми заміни деяких продуктів;

— норми натуральних втрат продуктів харчування під час зберігання у коморах та складських приміщеннях, норми втрати маси продуктів і страв при термічній обробці тощо.

Режим харчування залежить від режиму роботи ДНЗ і затверджується керівником закладу.

Їжу необхідно видавати дітям у суворо визначений час, чотири-п’ять разів на добу, з інтервалами у 3 — 4 години.

Звісно, у цьому питанні все залежить від режиму роботи закладу. Наведемо дані у таблиці.

Режим роботи ДНЗ

Кількість прийомів їжі

Періодичність харчування

Групи, які працюють не більше 4 годин

За бажанням батьків харчуванням можна не забезпечувати

Від 4 до 6 годин роботи групи

Одно- або дворазовий режим харчування

Інтервали між прийомами їжі не більше 3 — 4 годин. Це може бути сніданок або обід, а також сніданок і обід

При 10,5 і 12-годинному перебуванні дітей у закладі

Триразовий режим харчування

Орієнтовно для ясельних груп — сніданок (8:00 — 8:20), обід (11:30 — 12:00), вечеря (15:30 — 16:00); для дошкільних груп — сніданок (8:30 — 8:50), обід (12:30 — 13:00), вечеря (16:30 — 16:50)

При перебуванні дітей у ДНЗ більше 12 годин

Чотириразовий режим харчування

Вечерю слід передбачити о 19:00 — 19:30

Цілодобове перебування дітей у ДНЗ

П’ятиразовий режим харчування

Для дітей, які перебувають у закладі цілодобово (інтернатна група), перед нічним сном необхідно організувати додатковий п’ятий прийом їжі (склянка кефіру, ряжанки, наріне, йогурту з хлібом або печивом тощо)

Також під час оздоровчого періоду необхідно організувати додатковий прийом їжі — другий сніданок з 10:00 до 11:00 у вигляді фруктів, соків, які видаються під час прогулянки.

Окрім того, для організації оптимального питного режиму потрібно забезпечити дітей водою за індивідуальною потребою.

При цьому кип’ячену воду дають після охолодження до кімнатної температури. Її зберігають у добре вимитому посуді і міняють не рідше ніж 1 раз на добу.

Розподіл їжі за калорійністю протягом дня повинен бути таким:

— сніданок — 25 %;

— обід — 35 %;

— підвечірок і вечеря — по 20 %.

Тривалість сніданку, підвечірку і вечері — по 20 хв, обіду — 25 — 30 хв. Об’єм їжі повинен відповідати віку дитини.

Увага! Раціональне харчування у ДНЗ передбачає обов’язкове складання меню.

Примірне двотижневе меню складається на зимово-весняний і літньо-осінній періоди року або на кожен сезон року окремо, погоджується з територіальним органом Державної санітарно-епідеміологічної служби України і затверджується керівником навчального закладу.

До речі, ознайомитися з примірним двотижневим меню ви можете у додатку 1 до Інструкції № 298/227.

У разі внесення змін примірне двотижневе меню повторно погоджується з територіальним органом Державної санітарно-епідеміологічної служби України.

Примірне двотижневе меню складається з урахуванням забезпечення сезонними продуктами: свіжими (консервованими, квашеними) овочами, ягодами, фруктами (сухофруктами), соками, варенням тощо.

Як приправи і спеції у літній і зимовий періоди року дозволяється використовувати зелень петрушки, кропу, селери, цибулі, часнику тощо, лавровий лист, сік лимона або лимонну кислоту. Зелень може бути парниковою або вирощеною у відкритому ґрунті. У харчуванні дітей забороняється застосування оцту, натуральної кави, напоїв з неї.

При складанні меню у ДНЗ обов’язково необхідно дотримуватися Норм № 1591.

До речі, у нас часто запитують: чи можна при складанні меню користуватися різними довідниками з дитячого харчування, наприклад такими: Снигур М. И. Питание детей / М. И. Снигур, З. Т. Корешкова. — К. : Радянська школа, 1987; Алексеева А. С. Организация питания детей в дошкольных учреждениях / А. С. Алексеева, Л. В. Дружинина, К. С. Ладодо. — М. : Просвещение, 1990; Мостовая Л. А. Организация питания детей в учебно-воспитательных и оздоровительных учреждениях / Л. А. Мостовая, Л. С. Яковлева. — К. : Здоровье, 1979?

Відповідь: так, звісно, можна. Тим паче що замість того, щоб вигадувати меню самостійно, у цих довідниках вже наведені меню, які забезпечують збалансоване харчування дітей. Але при цьому враховуйте: в обов’язковому порядку меню, складені на підставі довідників, мають відповідати Нормам № 1591.

Частота та обсяг завезення продуктів харчування і продовольчої сировини повинні залежати від терміну їх реалізації та кількості дітей, які відвідують заклад.

При цьому для того, щоб продукти були свіжими, частота завезення повинна становити 2 — 3 рази на тиждень (м’ясні страви готуються 4 рази на тиждень, сирні та рибні — 2 — 3 рази).

Крім того, важливо правильно поєднувати продукти і страви.

Так, при видачі на перше розсольнику, овочевого супу, борщу на друге необхідно давати гарнір із крупів, макаронних виробів, комбінований гарнір, а також овочевий салат або овочі.

При видачі на перше круп’яного супу на друге рекомендується гарнір з овочів. Перед обідом дітям слід давати свіжі овочі або соління (морква, цибуля, часник, помідор, огірок тощо) у кількості 10 — 50 г для підвищення апетиту, засвоєння їжі.

Відповідно до примірного двотижневого меню, складеного у ДНЗ, повинно надаватися попереднє щомісячне замовленняна продукти до суб’єктів підприємницької діяльності, постачальників продуктів харчування і продовольчої сировини (дрібнооптова база, споживча кооперація, плодоовочева база, фірма, приватні підприємці тощо).

Регулярно, один раз у 2 — 3 дні, необхідно надавати заявки на продукти, які зберігаються у суб’єктів підприємницької діяльності, постачальників продуктів харчування і продовольчої сировини, а копії заявок — у керівників ДНЗ з відміткою про їх виконання. Форми цих заявок наведені у додатку 3 до Інструкції № 298/227.

Частота завезення продуктів, у тому числі продуктів, що швидко та особливо швидко псуються (м’ясо, риба, сир, сметана тощо), повинна суворо відповідати термінам реалізації та умовам зберігання продуктів, що швидко та особливо швидко псуються.

Зазначимо: терміни реалізації та умови зберігання продуктів, що швидко та особливо швидко псуються, наведені у додатку 4 до Інструкції № 298/227.

Також відзначимо: ураховуючи можливі перебої у постачанні продуктів харчування, у ДНЗ повинен бути двотижневий запасрибних, м’ясних консервів, молочних продуктів тривалого терміну зберігання, фруктів. При цьому запас овочів повинен бути не більше ніж на 20 діб, круп, бобових — 30 діб.

Щодня на кожний наступний день відповідно до наявності продуктів харчування та з урахуванням примірного двотижневого меню, картотеки страв необхідно складати меню-розклад.

Меню-розклад складається окремо для двох вікових груп — дітей віком до 3 років та дітей віком від 3 до 6 (7) років відповідно до затверджених норм харчування.

У меню-розкладі зазначається кількість порцій для дітей віком до 3 років, дітей віком від 3 до 6 (7) років та дітей, на яких поширюються пільги.

Кількість продуктів (вага брутто), що використовуються, записується у меню-розкладі у вигляді дробу: у чисельнику — на одну дитину, у знаменнику — на всіх дітей. Обов’язково указується повна назва страв та їх теоретичний вихід для кожної вікової групи.

У меню-розкладі обов’язково указують кількість працівників ДНЗ, які харчуються згідно із заявами на ім’я керівника, які включають у себе замовлення на комплексний обід або тільки першу і третю страви. Для них виписується харчування за нормами для дітей старшої вікової групи. При цьому вартість обіду персонал сплачує щомісяця за окремою відомістю. Меню-розклад складається медичним працівником, комірником та кухарем. Його повинен підписати керівник ДНЗ.

Харчування дітей віком від 2 місяців до 1 року здійснюється за призначенням лікаря. До речі, для таких дітей медичним працівником складається окреме меню-розкладка.

Меню-розкладка складається відповідно до картотеки страв, яка затверджується керівником закладу.

Картотека страв — це набір карток-розкладів страв за групами: перші, другі, треті страви, салати, гарніри тощо.

Форма Картки-розкладки страви (для картотеки страв) наведена у додатку 5 до Інструкції № 298/227.

Наведемо приклад заповнення Картки-розкладки.

Зазначимо: видача готових страв дозволяється тільки після зняття проби медпрацівником (лікар, медсестра, дієтсестра) або за його відсутності іншою особою, відповідальною за організацію харчування (вихователь, методист тощо), призначеною наказом керівника закладу (кухар не може бути відповідальним за зняття проб).

Медпрацівник або особа, відповідальна за організацію харчування дітей, знімає пробу безпосередньо з казана за 30 хвилин до видачі їжі для груп після рівномірного перемішування страви в об’ємі не більше однієї порції відповідно до переліку страв, які наведено у меню-розкладці, і при тій температурі, при якій вживається страва.

При цьому визначають фактичний вихід страв, їх температуру, смакові якості, консистенцію, запах.

Кожну частину страви оцінюють за такими критеріями: готовність, форма нарізки, відповідність рецептурі (наявність складових частин страви, у тому числі моркви, цибулі тощо, в котлетах — хліба), наявність сторонніх домішок (погано перебрана крупа, погано почищені овочі тощо).

Увага! Зняттю проби не підлягають продукти промислового виробництва — сосиски, тверді сири, кондитерські вироби (цукерки, вафлі, печиво тощо), хліб, масло вершкове, фрукти, ягоди тощо.

Фактичний об’єм перших, третіх страв установлюється виходячи з місткості каструлі, казана тощо, що вказується зовні на такому посуді.

Для визначення фактичного виходу порційних виробів (котлети, птиця, пиріжки тощо) їх зважують у кількості 5 — 10 порцій і розраховують середню вагу однієї порції.

Результати зняття проби вносяться до Журналу бракеражу готової продукції особою, яка знімала пробу, під особистий підпис.

Форма такого Журналу наведена у додатку 8 до Інструкції № 298/227. Журнал бракеражу готової продукції повинен бути пронумерований, прошнурований, завірений підписом керівника і печаткою закладу.

 

Увага! Видача їжі дітям дозволяється тільки після підпису у Журналі бракеражу готової продукції щодо можливості реалізації кожної страви окремо.

Показником якості роботи кухарів ДНЗ є добові проби. Добові проби кожної страви раціону необхідно залишати щодня. Правила відбирання таких проб визначені у п. 1.24 Інструкції № 298/227Давайте їх розглянемо.

Так, добову пробу відбирає кухар з казана у присутності медпрацівника або особи, відповідальної за організацію харчування дітей, у чистий посуд з кришкою (попередньо помиті та перекип’ячені) до видачі їжі дітям.

Проби відбирають в об’ємі порцій для дітей молодшої вікової групи (від 1 до 3 років), зберігають на харчоблоці у холодильнику при температурі +4 — +8 °C із зазначенням дати та часу відбирання.

Проби страв кожного прийому їжі зберігаються протягом доби до закінчення аналогічного прийому їжі наступного дня, наприклад сніданок — до закінчення сніданку наступного дня, обід — до закінчення обіду наступного дня тощо.

Майте на увазі: поруч з вікном видачі їжі з харчоблоку обов’язково вивішуються графік видачі їжі та денне меню із зазначенням виходу кожної страви, яке завірено керівником і медичним працівником закладу.

Перед харчоблоком і в групах повинні бути вивішені таблиці, в яких визначається об’єм порції, що мають отримати діти кожної з вікових груп.

З метою охорони здоров’я і життя дітей видача готових страв здійснюється безпосередньо після закінчення їх приготування та бракеражу готової продукції.

Працівники груп у чистому санітарному одязі (халат, фартух, хустка), чистими руками доставляють їжу у групи лише у промаркованих, закритих кришками відрах і каструлях.

Час видачі готових страв з харчоблоку повинен збігатися з графіком видачі їжі та режимами дня груп. При наявності у ДНЗ груп подовженого або цілодобового перебування дітей робота харчоблоку повинна бути організована таким чином, щоб готові страви на останній прийом їжі видавались безпосередньо після їх приготування або проміжок часу між закінченням приготування страви та вживанням її дітьми не перевищував 30 хвилин.

Для контролю за дотриманням Норм № 1591 медсестра веде Журнал обліку виконання норм харчування, форма якого наведена у додатку 9 до Інструкції № 298/227.

Цей Журнал заповнюється лише після внесення змін у щоденне меню-розклад.

На підставі даних цього Журналу кожні десять днів проводиться аналіз якості харчування, а за необхідності — його корекція. При підрахунках норм харчування використовуються норми заміни деяких продуктів. Такі норми наведені у додатку 10 до Інструкції № 298/227.

При повному дотриманні норм харчування не проводиться розрахунок хімічного складу раціонів харчування, оскільки затверджені норми харчування мають хімічний склад, що відповідає фізіологічним потребам дітей в основних харчових речовинах та енергії.

При недотриманні норм харчування до кінця місяця з метою подальшої корекції харчування необхідно проводити розрахунок основних інгредієнтів їжі (білків, жирів і вуглеводів) у раціонах харчування дітей відповідно до таблиці хімічного складу та енергетичної цінності деяких продуктів харчування, наведеної у додатку 11 до Інструкції № 298/227.

Далі розглянемо участь певних категорій персоналу в організації харчування дітей, передбачену вищенаведеною Інструкцією.

Посада

Обов’язки

Керівник ДНЗ

Здійснює загальне керівництво організацією харчування. Складає разом із постачальниками продуктів харчування і продовольчої сировини графіки і маршрути постачання та обсяги завезення

Лікар

Контролює додержання санітарно-протиепідемічного режиму на харчоблоці, виконання меню, якість та безпеку страв, проводить санітарно-освітню роботу серед персоналу і батьків з питань раціонального харчування, особливо в оздоровчий період. Дає оцінку ефективності харчування, призначає індивідуальне харчування дітям першого року життя і дієтхарчування для дітей диспансерної групи, проводить заняття з персоналом щодо питань гігієни харчування, профілактики харчових отруєнь і гострих кишкових інфекцій

Медична сестра

Під час приймання комірником (кухарем) продуктів харчування та продовольчої сировини, які надходять до закладу, контролює їх безпечність та якість у Журналі бракеражу сирої продукції, форма якого наведена у додатку 12 до Інструкції № 298/227, за термінами реалізації і умовами зберігання. Веде документацію з харчування, складає примірне двотижневе меню, меню-розклад, проводить антропометричні вимірювання* (дітей ясельних груп — 1 раз на місяць, садових — 1 раз на квартал, а в період оздоровлення — щомісяця), контролює вихід, безпеку і якість страв (бракераж готової продукції), дотримання технології їх приготування, санітарний стан харчоблоку, дотримання правил особистої гігієни персоналом, наявність у них гнійничкових захворювань і гострих респіраторних інфекцій (Журнал здоров’я працівників харчоблоку — додаток 13 до Інструкції № 298/227), своєчасність проходження медоглядів (особисті медичні книжки). Проводить заняття з гігієни харчування й основ дитячого дієтичного харчування, санітарно-освітню роботу, у тому числі бесіди щодо харчування дітей у колективі і родині (вечеря дитини вдома, харчування у вихідні дні тощо)

Комірник (завгосп)

Контролює умови доставки продуктів харчування та продовольчої сировини до закладу, відповідає за якість та асортимент продуктів харчування та продовольчої сировини, які прийнято до закладу, за додержання вимог санітарного законодавства при їх зберіганні, здійснює їх облік у Книзі складського обліку, форма якої наведена у додатку 14 до Інструкції № 298/227, бере участь у складанні меню. При централізованій доставці продуктів харчування приймання продуктів підтверджується розпискою комірника у супровідному документі постачальника

Кухар

Бере участь у складанні меню, відповідає за зберігання та використання денного запасу продуктів, повноту закладки продуктів і вихід страв, якість і своєчасне приготування їжі, дотримання технології виготовлення, відбір та зберігання добової проби страв, додержання правил особистої гігієни, санітарний стан приміщень харчоблоку. Санітарний одяг (халати, фартухи, хустки, ковпаки) замінюється при забрудненні

Показниками правильної організації харчування в ДНЗ є показники здоров’я дітей (ступінь фізичного розвитку дітей за результатами антропометричних вимірювань, поширеність захворювань, у тому числі шлунково-кишкових, індекс здоров’я тощо). У закладах необхідно здійснювати постійний контроль за харчуванням дітей, станом їх здоров’я, систематично аналізувати перелічені показники і відповідно до цього проводити корекцію харчування.

Для оцінки ефективності харчування необхідно проводити аналіз фізичного розвитку дітей. Оцінка рівня фізичного розвитку проводиться з використанням стандартних таблиць: для дітей до 3 років — 1 раз на місяць, від 3 до 6 (7) років — 1 раз на квартал. Одночасно з цим враховуються й абсолютні показники приросту маси тіла за певні проміжки часу — за місяць чи за квартал, які заносяться у Журнал антропометрії, який наведений у додатку 14 до Інструкції № 298/227.

Зазначимо, що кухар та інші працівники харчоблоку особисто розписуються у Журналі здоров’я працівників харчоблоку про відсутність дисфункції кишечника та гострих респіраторних інфекцій. Кухарю підпорядковані кухонні робітники, які у роботі також повинні дотримуватися санітарних вимог.

Працівники ДНЗ, у тому числі й харчоблоку, проходять медичні огляди відповідно до чинного законодавства.

Що робити з відходами продуктів харчування

Тепер давайте розберемося, як правильно розрахувати величину та вартість відходів продуктів харчування і який порядок їх списання.

Відповідно до п. 1.21 Інструкції № 298/227 для встановлення фактичної кількості відходів після завезення у ДНЗ свіжих овочів проводять їх контрольне очищення. Фактична кількість відходів установлюється зважуванням продукту до і після холодної обробки. Кількість відходів ділиться на масу продукту до очищення (у г брутто) та помножується на 100 %.

Приклад. Вага картоплі до очищення була 1000 г, після очищення стала 700 г, відходи — 300 г (1000 - 700). У цьому випадку питома вага відходів складає 30 % ((300 г : 1000 г) х 100 %).

У разі надходження продуктів харчування, продовольчої сировини, в якій питома вага відходів перевищує стандартну, здійснюється контрольна кулінарна обробка, під час якої встановлюється фактична кількість відходів.

Стандартні показники питомої ваги неїстівної частини харчових продуктів визначені у додатку 6 до Інструкції № 298/227.

У випадку коли питома вага неїстівної частини харчових продуктів перевищує стандартні показники, визначені у додатку 6, така фактична кількість відходів у відсотках записується у спеціальному Зошиті обліку відходів, форма якого наведена у додатку 7 до Інструкції № 298/227.

За результатами обробки складається акт або робиться відповідний запис у Зошиті обліку відходів за підписом трьох осіб (медсестри, кухаря і незалежної особи), який засвідчується підписом керівника закладу.

Наведемо приклад.

Приклад. Вага картоплі до очищення — 1000 г, після очищення — 650 г, відходи — 350 г. Питома вага відходів 35 % ((350 г : 1000 г) х 100 %). Стандартний показник питомої ваги згідно з додатком 6 до Інструкції № 298/227 — 25 %.

Вага моркви до очищення — 1000 г, після очищення — 700 г, відходи — 300 г. Питома вага відходів складає 30 % ((300 г : 1000 г) х 100 %). Стандартний показник питомої ваги згідно з додатком 6 до Інструкції № 298/227 — 25 %.

Вага цибулі ріпчастої до очищення — 1000 г, після очищення — 800 г, відходи — 200 г. Питома вага відходів складає 20 %((200 г : 1000 г) х 100 %). Стандартний показник питомої ваги згідно з додатком 6 до Інструкції № 298/227 — 16 %.

У цьому випадку в Зошиті обліку відходів мають бути зроблені таки записи:

Зошит обліку відходів

Продукт

Дата надходження

Дата використання

Вага брутто, г

Вага нетто, г

% відходів

Підписи кухаря, медсестри, керівника

Картопля

17.10.2016

24.10.2016

1000

650

35

кухар — Жукова І. М. Жукова медсестра — Іванова О. П. Іванова бухгалтер — Попова М. Ю. Попова завідувач дитсадка — Бровко П. І. Бровко

Морква

17.10.2016

24.10.2016

1000

700

30

кухар — Жукова І. М. Жукова медсестра — Іванова О. П. Іванова бухгалтер — Попова М. Ю. Попова завідувач дитсадка — Бровко П. І. Бровко

Цибуля ріпчаста

17.10.2016

24.10.2016

1000

800

20

кухар — Жукова І. М. Жукова медсестра — Іванова О. П. Іванова бухгалтер — Попова М. Ю. Попова завідувач дитсадка — Бровко П. І. Бровко

Крім цього, до Зошиту обліку відходів заноситься інформація щодо відходів після холодної обробки або до другої термічної обробки риби, м’яса, які використовуються для приготування котлет, биточків та інших страв. При цьому відходи м’яса, риби, яєць тощо зберігаються до вечора, тобто до закінчення робочого дня кухарів.

Безпека і якість продуктів харчування та продовольчої сировини залежать від умов їх зберігання, у тому числі від температури, вологості. При тривалому зберіганні в несприятливих умовах, а також при недодержанні товарного сусідства, вони псуються, гниють, висихають, частково втрачають вагу, збільшується відсоток відходів.

Норми натуральних втрат продуктів харчування при зберіганні у коморах та складських приміщеннях залежно від сезону року наведені у додатку 16 до Інструкції № 298/227.

Як визначено у п. 5.13 цієї Інструкції, харчові відходи, що лишаються після приготування їжі на харчоблоці, недоїдки після харчування дітей у групах необхідно збирати у спеціально маркіровані ємності, які наповнюються не більше ніж на 2/3 об’єму. Незалежно від обсягу наповнювання відходи виносять, а ємності наприкінці кожного дня промивають 2 %-м розчином кальцинованої соди, ополіскують гарячою водою і висушують.

Вимог щодо окремого списання відходів продуктів харчування чинним законодавством не передбачено. Списуються відходи в загальній кількості продуктів харчування за загальними цінами.

Облік продуктів харчування

Продукти харчування, як правило, надходять до ДНЗ від постачальників на підставі укладених договорів.

Такий договір може бути укладений як між постачальником та самим ДНЗ, якщо ДНЗ є окремою юридичною особою і веде бухгалтерський облік самостійно, або ж між постачальником та відповідним відділом освіти, у випадку, якщо ДНЗ обслуговує централізована бухгалтерія.

При цьому відповідно до п. 4.4 Інструкції № 298/227 перелік постачальників продуктів харчування та продовольчої сировини визначається рішенням тендерних комітетів (уповноважених осіб) або на підставі укладених договорів за погодженням з територіальною установою санітарно-епідеміологічної служби.

Закупівлю або придбання продуктів харчування (овочів, фруктів, молочних продуктів, м’яса, меду тощо) з індивідуальних або фермерських господарств, фірм, кооперативів, садових товариств проводять за погодженням із територіальною санітарно-епідеміологічною станцією.

Як ми вже зазначали вище, постачальники продуктів харчування постачають необхідні продукти за заявками, складеними відповідно до додатка 3 до Інструкції № 298/227. У цих заявках вказують назву ДНЗ, найменування та кількість необхідних продуктів харчування. Такі заявки складають на підставі примірного двотижневого меню.

Продукти харчування та продовольча сировина приймаються комісією з бракеражу продуктів харчування і продовольчої сировини лише за наявності супровідних документів, що підтверджують їх походження, безпечність і якість, вони повинні відповідати вимогам державних стандартів та мати позитивний висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи.

Документи повинні засвідчувати безпечність і якість продуктів — ґатунок, категорію, дату виготовлення на підприємстві, термін реалізації, умови зберігання (для продуктів, що швидко псуються, термін реалізації і час виготовлення позначаються у годинах). Терміни реалізації визначаються підприємством-виробником або підприємством-постачальником (дрібнооптова база, торговельна організація, спонсор, що надав гуманітарну допомогу тощо).

На все це слід звертати особливу увагу, адже від таких показників залежить здоров’я і стан дітей.

Крім того, продукти харчування можуть надходити до ДНЗ у вигляді благодійної допомоги від юридичних чи фізичних осіб. Такі продукти ДНЗ приймає також комісійно, складає акт приймання-передачі, який передає до бухгалтерії ДНЗ або централізованої бухгалтерії відділу освіти.

Бухгалтерський облік продуктів харчування бухгалтерією повинен вестися відповідно до вимог НП(С)БО 123 таМетодрекомендацій з бухобліку запасів.

Згідно з п. 5 розд. ІІ НП(С)БО 123 первісною вартістю запасів, отриманих безоплатно від фізичних та юридичних осіб, визнається їх справедлива вартість на дату отримання з урахуванням витрат, передбачених п. 8 цього ж розділу. Крім цього, первісною вартістю запасів, отриманих безоплатно від фізичних та юридичних осіб (крім суб’єктів держсектору), може бути вартість, щодо якої є достовірна інформація, зокрема згідно з відповідними первинними документами, з урахуванням витрат, передбачених п. 8 розд. ІІ цього Положення.

При отриманні продуктів харчування у вигляді благодійної допомоги не забудьте подати до відповідного органу Держказначейства довідку про надходження у натуральній формі. Це обумовлено п. 12.7 Порядку № 938, яким визначено, що у разі проведення операцій розпорядниками бюджетних коштів в натуральній формі відповідно до законодавства зазначені операції проводяться в межах планових показників та відображаються в бухгалтерському обліку виконання місцевих бюджетів. Розпорядники бюджетних коштів не пізніше останнього робочого дня місяця складають та подають до органів Казначейства довідку про надходження у натуральній формі. Форма цієї довідки наведена у додатку 27 до Порядку № 938. Також слід внести зміни до спецфонду кошторису ДНЗ відповідно до пп. 47 та 49 Порядку № 228, оскільки заздалегідь надходження продуктів харчування у вигляді благодійної допомоги у кошторисі на плануються.

Тепер зупинимось на обліку продуктів харчування на складі.

Облік продуктів харчування на складі повинен проводитись так, щоб забезпечувалось зберігання продуктів харчування під час їх отримання, зберігання та відпуску.

На складах повинні бути терези, мірна тара, холодильні установки, вентиляційні пристрої, інструменти та пристрої для відкриття тари.

Терези, важки, мірні ємкості повинні пройти державну повірку або метрологічну атестацію, які виконуються органами Держстандарту.

Продукти харчування і тара на складі повинні розміщуватись за найменуваннями, сортами, в доступних місцях за секціями, а усередині них по окремих видах (на стелажах, в ящиках, на полицях тощо) з таким розрахунком, щоб можна було забезпечити їх швидкий прийом, відпуск і перевірку.

Облік продуктів харчування на складі веде комірник. Як вже було зазначено вище, саме він контролює умови доставки продуктів харчування до складу. Облік таких продуктів харчування комірник веде у Книзі складського обліку, форма якої наведена у додатку 13 до Інструкції № 298/227.

Надходження продуктів харчування відображається в Накопичувальній відомості з надходження продуктів харчування(ф. № 3-12), типова форма якої затверджена наказом № 130.

Відомість складається за кожною матеріально відповідальною особою окремо. Записи здійснюються на основі первинних документів, які підтверджують факт надходження продуктів харчування, у кількісно-сумовому вираженні.

У відомості протягом місяця відображаються дані щодо вартості продуктів харчування, які надійшли до установи, в розрізі постачальників за кожним найменуванням продукту харчування. По закінченні місяця в відомості підраховується загальна вартість продуктів харчування окремо по кожному постачальнику.

Наведемо примірний приклад Накопичувальної відомості з надходження продуктів харчування.

Відпуск продуктів харчування зі складу здійснюється на підставі Меню-вимоги на видачу продуктів харчування (ф. № З-4). Її форма затверджена наказом № 130.

Наведемо приклад складання Меню-вимоги.

На підставі даних меню-вимог заповнюється Накопичувальна відомість з витрачання продуктів харчування (ф. № З-13).

У цій відомості протягом місяця в окремих графах здійснюються записи щодо кількості використаних продуктів харчування за кожний день (кілька днів) виходячи з даних меню-вимог.

Наприкінці місяця в відомості підраховується загальна кількість використаних продуктів харчування за місяць, вказується їх ціна за одиницю і визначається загальна вартість використаних продуктів харчування за звітний період.

Наведемо умовний приклад складання Накопичувальної відомості з витрачання продуктів харчування.

Усі зазначені документи, а також Табель відвідування дітей за місяць подають до бухгалтерії ДНЗ або до централізованої бухгалтерії відділу освіти.

Відповідно до п. 5.19 Інструкції № 298/227 уся документація з організації харчування повинна бути пронумерована, прошнурована, завірена підписом керівника і печаткою закладу та зберігатися 1 рік.

Книга складського обліку продуктів харчування та Журнал обліку відходів продуктів харчування зберігаються 2 роки.

Для обліку продуктів харчування наказом № 611 передбачено субрахунок 232 «Продукти харчування».

Відповідно до п. 12 розд. ІІІ Методрекомендацій з бухобліку запасів аналітичний облік продуктів харчування у бухгалтерській службі суб’єкта держсектору ведеться за найменуваннями, кількістю, вартістю та матеріально відповідальними особами в оборотних відомостях.

Записи в оборотні відомості вносяться на підставі даних накопичувальних відомостей з надходження та витрачання продуктів харчування.

Якщо облік продуктів харчування веде централізована бухгалтерія відділу освіти, то такий облік відображається ще й в розрізі навчальних закладів.

Крім того, облік продуктів харчування ведеться у Меморіальному ордері № 11— Зведення накопичувальних відомостей про надходження продуктів харчування ф. № 398 (бюджет), типова форма якого затверджена наказом № 68. Цей Меморіальний ордер використовується в тих випадках, коли установою складається декілька накопичувальних відомостей про надходження продуктів харчування.

Меморіальний ордер складається за результатами місяця на підставі накопичувальних відомостей про надходження продуктів харчування окремо за кожною матеріально відповідальною особою. Записи щодо вартості продуктів харчування по кожному постачальнику здійснюються окремо.

Наприкінці місяця за Меморіальним ордером № 11 підраховується загальна вартість продуктів харчування, які надійшли до установи в цілому та окремо за кожним постачальником.

Крім того, визначаються підсумкові обороти за дебетом субрахунків 232 «Продукти харчування» та 236 «Тара», які відображаються у книзі «Журнал-Головна».

Здійснювати записи в Меморіальному ордері № 11 необхідно тільки за тими продуктами харчування, які придбані в порядку планових платежів.

Ті продукти харчування, які надійшли від постачальників, відображаються за субрахунками 675 «Розрахунки з іншими кредиторами» та 364 «Розрахунки з іншими дебіторами» в меморіальних ордерах № 6 «Накопичувальна відомість за розрахунками з іншими кредиторами» ф. № 409 (бюджет) та № 4 «Накопичувальна відомість за розрахунками з іншими дебіторами» ф. № 408 (бюджет) відповідно.

Щодо витрачання продуктів харчування, то на підставі даних Накопичувальних відомостей з витрачання продуктів харчування працівники бухгалтерії заповнюють Меморіальний ордер № 12 «Зведення накопичувальних відомостей про витрачання продуктів харчування» ф. № 411 (бюджет).

У цьому Меморіальному ордері проводяться записи за кредитом субрахунку 232 «Продукти харчування» та дебетом субрахунків:

— 801 «Видатки з державного бюджету на утримання установи та інші заходи», 802 «Видатки з місцевого бюджету на утримання установи та інші заходи» — на вартість використаних продуктів харчування, придбаних установою за рахунок коштів загального фонду;

— 811 «Видатки за коштами, отриманими як плата за послуги» — на вартість використаних продуктів харчування, придбаних за рахунок коштів, які надійшли від надання платних послуг;

— 812 «Видатки за іншими джерелами власних надходжень» — на вартість використаних продуктів харчування, отриманих у вигляді гуманітарної допомоги;

— 801, 802, 811 — 813, 431, 432, 683, 684 — на суму встановлених нестач та втрат продуктів харчування, віднесених за рахунок установи. У випадку, якщо винні особи не встановлені та справи знаходяться в слідчих органах, сума нестач відноситься також у дебет забалансового рахунка 072 «Невідшкодовані нестачі і втрати від псування цінностей»;

— 363 «Розрахунки із відшкодування завданих збитків» — на суму встановлених нестач та втрат від псування продуктів харчування, віднесених за рахунок винних осіб;

— 674 «Розрахунки за спеціальними видами платежів» — вартість використаних продуктів харчування (при розрахунках з працівниками за харчування, отримане за місцем роботи) тощо.

Меморіальний ордер № 12 використовується у тих випадках, коли установою складається декілька накопичувальних відомостей з використання продуктів харчування.

Записи в цьому Меморіальному ордері здійснюються на підставі даних накопичувальних відомостей з використання продуктів харчування за кожною матеріально відповідальною особою. Меморіальний ордер № 12 заповнюється також на підставі інших видаткових документів на продукти харчування (актів про нестачу продуктів харчування, про повернення на базу тощо).

Підсумкові обороти за кредитом субрахунку 232 «Продукти харчування» та дебетом кореспондуючих рахунків записуються в книгу «Журнал-Головна».

Меморіальний ордер підписується виконавцем, особою, яка його перевірила, та головним бухгалтером.

Перевірка правильності списання продуктів харчування з боку працівників бухгалтерії

Насамперед бухгалтерія на підставі накопичувальних відомостей про витрачання продуктів харчування перевіряє правильність списання продуктів харчування за термінами їх списання та за відповідністю меню.

Звернемо увагу на те, що загальна кількість витраченого продукту харчування за Накопичувальною відомістю з витрачання продуктів харчування, розділена на кількість дітоднів звітного місяця, не повинна перевищувати норми харчування на одну дитину. Це правило також мають перевірити працівники бухгалтерії.

Також зверніть увагу на ще один важливий момент: під час проведення ревізій фінансово-господарської діяльності ДНЗ Держаудитслужбою (раніше — Держфінінспекцією) досить часто мають місце порушення щодо списання продуктів харчування на відсутніх дітей. Так, списання продуктів на харчування відсутніх дітей є необґрунтованим витрачанням бюджетних коштів. Уся вартість таких продуктів харчування підлягає відшкодуванню до бюджету, з якого фінансується ДНЗ.

Таке порушення може виявити або навіть запобігти йому працівники бухгалтерії шляхом порівняння даних щодо списання продуктів харчування з даними табелів відвідування дітьми ДНЗ.

Батьківська плата за харчування та пільгове харчування окремих категорій дітей

Відповідно до п. 1 постанови № 1243 розмір плати для батьків або осіб, які їх замінюють, за харчування дітей у державних і комунальних ДНЗ установлюється засновником (власником, уповноваженим органом) закладу один раз на рік відповідно до ст. 35 Закону про дошкільну освіту.

Цією статтею Закону визначено, що батьки або особи, які їх замінюють, вносять плату за харчування дітей у державному та комунальному ДНЗ у розмірах, визначених органами місцевого самоврядування або відповідними органами управління.

При цьому у п. 2.2 Порядку № 667 уточнено, що розмір плати за поданням ДНЗ встановлюють місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування або підприємства, організації та установи, які перебувають у державній (комунальній) формі власності і мають у своєму підпорядкуванні ДНЗ, один раз на рік з урахуванням матеріального стану сім’ї та режиму роботи закладу.

Тобто спочатку ДНЗ має розрахувати вартість харчування і подати такий розрахунок до органу місцевого самоврядування. Цей розрахунок проводиться шляхом множення вартості денної норми продуктів харчування в грамах (брутто) для однієї дитини з урахуванням її віку та кратності харчування на середні ціни на продукти харчування, які діють у відповідному регіоні. При цьому обов’язково ураховуються Норми № 1591.

Далі орган місцевого самоврядування визначає розмір батьківської плати і видає розпорядчий документ щодо встановлення розміру цієї плати.

Зауважимо: при встановленні плати за харчування слід враховувати, що влітку видатки на харчування збільшуються на 10 % (на придбання свіжих овочів та фруктів). Це визначено у примітці 2 додатка 2 до постанови № 1591.

Окремі категорії осіб можуть бути повністю або частково звільнені від плати за харчування.

Згідно з п. 2.5 Порядку № 667 звільнення батьків від плати або зменшення розміру плати за харчування дітей у ДНЗ проводиться щорічно і може переглядатися протягом року, але не більше одного разу, та запроваджується в місячний термін після подання відповідних документів (довідок про сукупний дохід кожного члена сім’ї за попередній квартал, виданих за місцем отримання доходів, і довідки про склад сім’ї, виданої житлово-комунальними організаціями, сільськими (селищними) радами).

Слід мати на увазі, що у випадку, якщо надані документи викликають будь-які сумніві, керівник ДНЗ має право направити відповідний запит до органу, установи, підприємства, які видали документ.

При виявленні факту недостовірності документів, що дали право батькам на звільнення або зменшення розміру плати за харчування дітей у ДНЗ, плата з них справляється за весь період, на який батьки були звільнені від плати, або зменшено її розмір, але не більше ніж за минулий рік та місяці поточного року.

Згідно з п. 2.7 Порядку № 667 плата за харчування дітей у ДНЗ вноситься щомісяця, не пізніше 10-го числа поточного місяця, за який вноситься плата, до банківських установ (їх філій).

Відповідальність за своєчасне надходження батьківської плати несуть керівники ДНЗ. У разі невнесення плати в установлені строки ці суми стягуються в порядку, визначеному чинним законодавством.

Також майте на увазі, що згідно з п. 12 Положення № 305 відрахування дитини з ДНЗ державної та комунальної форми власності може здійснюватися, зокрема, у разі несплати без поважних причин батьками або особами, які їх замінюють, плати за харчування дитини протягом двох місяців. Адміністрація ДНЗ зобов’язана письмово із зазначенням причин повідомити батьків або осіб, які їх замінюють, про відрахування дитини не менш як за 10 календарних днів.

Видатки на харчування дітей пільгових категорій здійснюються за рахунок коштів місцевих бюджетів.

Давайте розглянемо, які саме категорії мають право на пільги з харчування у ДНЗ.

Так, згідно з п. 2.3 Порядку № 667 розмір плати зменшується на 50 % для батьків, у сім’ях яких троє і більше дітей.

При зменшенні на 50 % батьківської плати за харчування дітей у ДНЗ нарівні з рідними дітьми враховуються падчерки та пасинки, які проживають у цій сім’ї, якщо вони не були враховані в сім’ї іншого з батьків, а також діти, на яких оформлена опіка у зв’язку зі смертю батьків, позбавленням їх батьківських прав, засудженням до позбавлення волі, включаючи час перебування під слідством або направленням на примусове лікування тощо.

Категорії осіб, які повністю звільняються від плати за харчування у ДНЗ, визначені ст. 35 Закону про дошкільну освітуп. 1 постанови № 1243пп. 2.4 та 2.6 Порядку № 667.

До них належать:

1) батьки або особи, які їх замінюють, у сім’ях, в яких сукупний дохід на кожного члена за попередній квартал не перевищував рівня забезпечення прожиткового мінімуму (гарантованого мінімуму), який щороку установлюється законом про Державний бюджет України для визначення права на звільнення від плати за харчування дитини у державних і комунальних ДНЗ;

2) батьки дітей або особи, які їх замінюють, із сімей, що отримують допомогу відповідно до Закону № 1768;

3) батьки дітей у санаторних ДНЗ (групах) для дітей з малими і затухаючими формами туберкульозу;

4) батьки дітей спеціальних ДНЗ (групах) для дітей, які потребують корекції фізичного або розумового розвитку;

5) батьки дітей з інвалідністю;

6) в інших випадках, передбачених законодавством, зокрема:

— діти, позбавлені батьківської опіки, які перебувають під опікою і виховуються в сім’ях;

— діти-сироти;

— діти працівників органів внутрішніх справ, загиблих під час виконання службових обов’язків тощо.

Аспекти звільнення від плати зазначених категорій дітей ми неодноразово розглядали на сторінках нашого видання. Ви маєте змогу їх переглянути у таких номерах газети «Бюджетна бухгалтерія» за 2016 рік: № 21№ 17-18, № 11; за 2015 рік: № 46№ 42.

Планування коштів на харчування дітей

Хоча з 2016 року конкретні пропорції розподілу плати за харчування між місцевим бюджетом і батьками, як це було раніше, скасовано, більшість місцевих бюджетів залишили їх на тому ж рівні. У будь- якому разі, навіть якщо такі пропорції за рішеннями органів місцевого самоврядування змінені, підхід залишився той самий, що й був: частину харчування сплачує місцевий бюджет, частину — батьки.

З цього приводу до нашої редакції нещодавно надійшло таке запитання: «Чи є неефективним використання коштів із загального та спеціального фондів на харчування дітей дошкільного віку, при плануванні яких не було дотримано пропорційності розподілу?».

Слід зазначити, що Переліком № 796 передбачено платне забезпечення харчуванням дітей у державних і комунальних ДНЗ з частковою оплатою відповідно до законодавства.

Така плата згідно зі ст. 13 БКУ належить до першої підгрупи першої групи власних надходжень бюджетних установ і зараховується до доходів спеціального фонду кошторису.

Як зазначено у п. 17 Порядку № 228, обсяги надходжень до спецфонду проекту кошторису визначаються на підставі розрахунків, які складаються за кожним джерелом доходів та/або фінансування бюджету чи повернення кредитів до бюджету, що плануються на наступний рік. За основу цих розрахунків, зокрема, береться обсяг надання тих чи інших платних послуг, а також інші розрахункові показники та розмір плати в розрахунку на одиницю показника, який повинен встановлюватися відповідно до законодавства.

На підставі зазначених показників визначається сума надходжень на наступний рік за кожним їх джерелом з урахуванням конкретних умов роботи установи. Під час формування показників, на підставі яких визначаються надходження планового періоду, обов’язково враховується рівень їх фактичного виконання за останній звітний рік, а також очікуваного виконання за період, що передує планованому. Показники повинні наводитися в обсязі, зазначеному в розрахунку, і повністю відповідати показникам бухгалтерської звітності за відповідні періоди.

Розподіл видатків спецфонду проекту кошторису проводиться виключно в межах і за рахунок відповідних надходжень, запланованих на цю мету в зазначеному фонді.

Як було відмічено вище, батьки оплачують лише частину вартості харчування, інша ж частина оплачується за рахунок коштів загального фонду кошторису.

Відповідно до п. 20 Порядку № 228 під час визначення обсягів видатків та/або надання кредитів з бюджету розпорядників нижчого рівня головні розпорядники повинні враховувати об’єктивну потребу в коштах кожної установи виходячи з її основних виробничих показників і контингентів, які встановлюються для установ (кількість класів, учнів у школах, ліжок у лікарнях, дітей у ДНЗ тощо), обсягу виконуваної роботи, штатної чисельності, необхідності погашення дебіторської і кредиторської заборгованості та реалізації окремих програм і намічених заходів щодо скорочення витрат у плановому періоді.

Тобто, як бачимо, харчування дітей у ДНЗ здійснюється з двох джерел, а саме: із загального фонду кошторису та спеціального фонду кошторису (плата батьків). Пропорційність використання коштів із цих фондів чітко регламентована і повинна правильно та об’єктивно плануватись.

Вважаємо, що витрачання коштів із загального та спеціального фондів на харчування дітей без дотримання пропорційності є не лише неефективним використанням бюджетних коштів, а й необґрунтованим та незаконним їх використанням.

Обкладення ПДВ послуг із харчування

Згідно з п.п. «г» п.п. 197.1.7 п. 197.1 ст. 197 ПКУ послуги з харчування дітей у ДНЗ звільнені від обкладення ПДВ.

Відповідно до цієї норми ПКУ затверджено Порядок № 116.

Як визначено у п. 3 цього Порядку, від обкладення податком на додану вартість звільняються операції з надання послуг з харчування дітей у дошкільних, учнів у загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладах у межах затверджених норм харчування в грамах, а для тих учнів, для яких не встановлено норми харчування в грамах, — у межах визначеної грошової норми.

Тож майте на увазі: якщо ваша установа, зареєстрована платником ПДВ, надала послуги з харчування дітей у обсягах вище, ніж установлені норми, то такі послуги підлягають обкладенню ПДВ на загальних підставах.

Як ми вже зазначали, загальні норми харчування дітей у ДНЗ визначені Нормами № 1591. Окрім цих норм, законодавством встановлені й інші норми для певних категорій дітей.

Так, для встановлення норм харчування «чорнобильців» слід керуватися постановою № 258, для дітей, які потребують особливих умов виховання — постановою № 859, для дітей, хворих на туберкульоз та інфікованих мікробактеріями туберкульозу, — постановою № 1752 тощо.

Тож іще раз наголошуємо — уважно слідкуйте за додержанням норм витрачання продуктів харчування!

Нормативні документи

БКУ — Бюджетний кодекс України від 08.07.2010 р. № 2456-VI.

ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.

Закон про дошкільну освіту — Закон України «Про дошкільну освіту» від 11.07.2001 р. № 2628-III.

Закон № 1768 — Закон України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям» від 01.06.2000 р. № 1768-III.

Норми № 1591, постанова № 1591 — постанова КМУ «Про затвердження норм харчування у навчальних та дитячих закладах оздоровлення та відпочинку» від 22.11.2004 р. № 1591.

Постанова № 1243 — постанова КМУ «Про невідкладні питання діяльності дошкільних та інтернатних навчальних закладів» від 26.08.2002 р. № 1243.

Положення № 305 — Положення про дошкільний навчальний заклад, затверджене постановою КМУ від 12.03.2003 р. № 305.

Порядок № 228 — Порядок складання, розгляду, затвердження та основні вимоги до виконання кошторисів бюджетних установ, затверджений постановою КМУ від 28.02.2002 р. № 228.

Постанова № 258 — постанова КМУ «Про норми харчування та часткову компенсацію вартості продуктів для осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 21.05.92 р. № 258.

Постанова № 859 — постанова КМУ «Про організацію діяльності спеціальних навчально-виховних закладів для дітей і підлітків, які потребують особливих умов виховання» від 13.10.93 р. № 859.

Постанова № 1752 — постанова КМУ «Про норми харчування для осіб, хворих на туберкульоз та інфікованих мікобактеріями туберкульозу» від 27.12.2001 р. № 1752.

Порядок № 116 — Порядок надання послуг з харчування дітей у дошкільних, учнів у загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладах, операції з надання яких звільняються від обкладення податком на додану вартість, затверджений постановою КМУ від 02.02.2011 р. № 116.

Перелік № 796 — Перелік платних послуг, які можуть надаватися навчальними закладами, іншими установами та закладами системи освіти, що належать до державної та комунальної форми власності, затверджений постановою КМУ від 27.08.2010 р. № 796.

Порядок № 667 — Порядок встановлення плати для батьків за перебування дітей у державних і комунальних дошкільних та інтернатних навчальних закладах, затверджений наказом МОН від 21.11.2002 р. № 667.

Інструкція № 298/227 — Інструкція з організації харчування дітей у дошкільних навчальних закладах, затверджена спільним наказом МОН та МОЗ від 17.04.2006 р. № 298/227.

НП(С)БО 123 — Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку в державному секторі 123 «Запаси», затверджене наказом Мінфіну від 12.10.2010 р. № 1202.

Наказ № 611 — наказ Мінфіну «Про затвердження Плану рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ» від 26.06.2013 р. № 611.

Методрекомендації з бухобліку запасів — Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку запасів суб’єктів державного сектору, затверджені наказом Мінфіну від 23.01.2015 р. № 11.

Наказ № 68 — наказ Держказначейства «Про затвердження Інструкції про форми меморіальних ордерів бюджетних установ та порядок їх складання» від 27.07.2000 р. № 68.

Порядок № 938 — Порядок казначейського обслуговування місцевих бюджетів, затверджений наказом Мінфіну від 23.08.2012 р. № 938.

Наказ № 130 — наказ Держказначейської служби «Про затвердження типових форм обліку та списання запасів бюджетних установ та інструкції про їх складання» від 18.12.2000 р. № 130.

Санітарний регламент — Санітарний регламент для дошкільних навчальних закладів, затверджений наказом МОЗ від 24.03.2016 р. № 234.

Консультація для батьків

 

Діти, які мають захворювання органів травлення, потребують особливого підходу. Адже для них необхідно дібрати дієту, що задовольнятиме потреби чутливого організму й водночас не перевантажуватиме його, а також методи оздоровлення, які діти сприйматимуть охоче.

Поширені захворювання органів травлення:

-         дискенезія жовчовивідних шляхів;

-         диспанкреатизм;

-         дисбактеріоз кишківника;

-         реактивний панкреатин;

-         холецистит;

-         запалення шлунку – гастрит;

-         запалення товстого і тонкого кишківника – коліт та ентероколіт;

-         ферментопатія.

 За такої специфіки захворювань особливої уваги потребує організація харчування дітей і профілактично-оздоровчої роботи. Таким діткам рекомендована  дієта №5, призначення якої – нормалізувати функціональну здатність печінки та жовчовивідних  шляхів, підвищити накопичення у ній глікогену, розвантажити жировий і холестериновий обмін, поліпшити виділення жовчі, моторну діяльність кишечнику. Жири в дієті № 5 обмежені на 15-25% проти норми.

 Продукти і страви, що рекомендовані для дієти №5: хліб-пшеничний, не свіжоспечений, печиво галетне. Супи – з овочами, крупами, з вермішеллю, молочні, фруктові. Страви з м'яса – нежирні сорти м'яса, птиця, кролик у відварному вигляді і страви з рубленого м'яса (після відварювання тушити і запікати). Страви з риби – варена, запечена після відварювання. Страви і гарніри з овочів – картопля, різні овочі у вигляді салатів або відварні, запечені. Страви і гарніри з круп і макаронних виробів – різні каші, пудинги, запіканки з круп, вермішель. Страви з яєць – яйця варені, омлет. Фрукти і ягоди, соки-ягоди і фрукти солодких сортів у свіжому вигляді, киселі, компоти, яблука сирі і печені. Кондитерські вироби – цукор, варення, джем, мед, мармелад, зефір. Молочні продукти і страви – молоко, кисломолочні продукти, сир кисломолочний у стравах (запіканки, ліниві вареники). Жирні продукти – олія, масло вершкове, вершки, сметана. Напої – чай, чай з молоком, кава злакова з молоком, ягідні, овочеві соки, настій шипшини.

Кількість їжі, яку кожна дитина має спожити протягом дня, розподіляємо так: сніданок – 25 %, обід – 35 %, підвечірок і вечеря – по 20 %. Завжди дбати аби їжа, яку даємо дітям, мала привабливий вигляд і апетитний запах; приділяємо увагу естетичному оформленню столів. Адже це стимулює апетит та поліпшує настрій дітей, що при їхніх діагнозах набуває вагомого значення. Дітям із пониженим апетитом за 10-15 хв. до їжі даємо випити чверть склянки кип'яченої охолодженої води – це має жовчогінний ефект.

Щороку діти із захворюванням органів травлення проходять диспансерний огляд, під час якого їх обстежують гастроентеролог; дерматолог та інші спеціалісти. Відтак дітям призначають різні процедури для проти рецидивного лікування та оздоровлення, які проводить медична сестра дошкільного закладу. Оздоровчу роботу проводимо не тільки специфічну, спрямовану на поліпшення стану органів травлення дітей, а й загальну – для зміцнення всього організму, підвищення імунітету дітей.

У дошкільних закладах, де функціонує фізіотерапевтичний кабінет, відповідно до призначень лікаря-педіатра роблять такі процедури, як от:

-         сліпе зондування мінеральною водою;

-         парафінові та озокеритні аплікації;

-         синглетно-киснева терапія;

-         фітотерапія;

-         магнітотерапія;

-         аерофітопрофілактика;

-         полоскання рота «срібною» водою.

Розглянемо кожен із видів процедур докладніше.

1.     Сліпе зондування мінеральною водою (тюбаж) проводять дітям із ДЖВШ за гіпотонічним типом для активації роботи жовчного міхура, збільшення секреції жовчі. За певний час до сніданку дітям дають випити 100-200 мл. мінеральної води без газу. Температура води - + 40-45 С. кількість часу до сніданку і тип мінеральної води залежить від кислотності шлунка дитини:

-         знижена – «Єсентуки №4», «Миргородська» за 10-15 хв.;

-          нормальна – будь-яка нейтральна мінеральна вода за 30-40 хв.;

-         підвищена – «Боржомі», «Лужанська №1», «Поляна квасова» за 1 год.

Діти випивають воду дрібними ковтками, потім лягають на правий бік, підклавши під нього грілку (половина – під ребрами, половина – під животом).

Тривалість процедури – 30-40 хв. сигналом до закінчення процедури є бурчання в животі, іноді позив до випорожнення. Після цього діти мають пострибати та поприсідати, аби розігнати жовч. Сліпе зондування проводять 1р. на рік наприкінці зими та навесні протягом 5-7 днів, курс 7-10 процедур.

2.     Лікування парафіном та озокеритом – види термотерапії (лікування теплом), які передбачають накладання теплих парафінових та озокеритних «коржиків» на певні ділянки тіла. У терапії органів травлення в комплексі з іншими процедурами й засобами дають протизапальний ефект. За призначеннями лікаря-педіатра проводять процедури двічі на рік: восени та навесні, тривалість процедур 15-30 хв. після процедури дитина має відпочити протягом 30-60 хв. Курс парафінових та озокеритних аплікацій 10-15 процедур, проведених через день або два дні підряд з перервою на третій.

3.     Уживання синглетно-кисневих коктейлів, які рекомендовано вживати діяти двічі на рік, у жовтні та квітні. Синглетно-кисневі коктейлі успішно використовують як компонент комплексної терапії та оздоровлення за різних захворювань, зокрема і органів травлення,  - панкреатиті, ДЖВШ, ентериті тощо. Для виготовлення даних коктейлів використовують апарат «МІТ – С». Коктейль містить сироп «Холосас» (основний компонент – сироп шипшини рідкий), сироп кореня солодки та воду. У у такому складі коктейль забезпечує жовчогінний ефект, поліпшує обмінні процеси в печінці, діє як протизапальний та здоров'язміцнювальний засіб. Синглетно-кисневі коктейлі не дають дітям натщесерце. Між прийомами їжі та уживанням пінки має пройти не менше години. Найзручніше давати дітям коктейлі за годину до обіду. Діти вживають синглетно-кисневі коктейлі по 200 мл щодня протягом 15-ти днів .

4.     Фітотерапія. Двічі на рік, у вересні та травні, рекомендовано проводити проти рецидивні фіто курси вживання жовчогінного чаю та настою шипшини. До складу чаю належать такі рослини:

-         квіти цмину піщаного (безсмертника) – 40%;

-         трави деревію – 20%;

-         листя м'яти перцевої – 20%;

-         плоди коріандру – 20%.

 Цей чай має жовчогінні, протизапальні та спазмолітині властивості. Його профілактичний прийом підвищує апетит, сприяє поліпшенню травлення, нормалізує моторику шлунково-кишкового тракту. Дають дітям чай по 100 мл на день за 30 хв. до прийому їжі протягом 10 днів.

Настій шипшини – є універсальним здоров'я-зміцнювальним засобом, який має протизапальну дію, активізує ферментні системи та окисно-відновні процеси в організмі, нормалізує вуглеводний обмін; підвищує секрецію жовчі, зменшує ламкість і проникність капілярів. Діти приймають по 30 мл теплого настою шипшини 1 роц на добу після їжі. Тривалість курсу 10-15 днів.

5.     Магнітотерапія – це вплив постійного або перемінного низькочастотного поля на певну ділянку тіла із лікувального або оздоровчою метою. Зокрема, за захворювань органів травлення магнітотерапію використовують для усунення болю, зменшення запалення і набряків. Для процедур використовують апарати «Полюс 101» та «АМТ -01». Для цього дитина зручно лягає або сідає на дерев'яному стільці. Індуктор апарату поміщають на епігастральній ділянці (без захоплення серця) на тілі дитини або через легкий одяг. Тривалість процедури 5-10 хв. курс 10-15 процедур, щодня.

6.     Аерофітотерапія – курс профілактичних оздоровчих процедур із використанням летючих фітоорганічних речовин лікарських рослин – ефірних олій. Біологічно активні речовини лікарських рослин і ефірних олій, потрапляючи в організм, чинять антимікробну, протизапальну, спазмолітину дію. Аерофітотерапія проводять за допомогою електричного зволожувача повітря, додаючи у воду еферні масла лаванди, шалфею, мандарина, чайного дерева. Перша процедура триває 5 хв., далі збільшується від 9 до 15 хв. курс – 15 днів.

7.     Полоскання горла «срібною» водою – водою, насиченою іонами срібла. «Срібну» воду готують за допомогою спеціальних пристроїв – іонізаторів. Вона є ефективним допоміжним засобом у боротьбі з кишковими інфекціями. Діти полощуть нею горло 1 раз на день після сніданку або після обіду, протягом 10-15 днів.

 

Раціональне харчування дошкільників - запорука

їхнього здоров`я

 

 Здоров’я дитини закладається змалечку, коли процеси розвитку  організму найбільш інтенсивні. Серед факторів, що забезпечують інтенсивний розвиток дитячого організму (гігієнічних, оздоровчих, педагогічних) харчування набуває одного із найголовніших значень, адже раціональне харчування дошкільника – необхідна умова його гармонійного росту, фізичного та нервово-психічного розвитку, стійкості до впливу інфекцій та інших негативних факторів зовнішнього середовища. Крім того, правильно організоване харчування формує у дітей культурно-гігієнічні навички, так звану правильну та раціональну харчову поведінку, закладає основи культури харчування.

В сучасних умовах ще більшого значення набуває  харчування  в зв’язку із погіршенням стану здоров’я дітей, порушенням системності харчування в родині, зниженням якості продуктів харчування.

Організація харчування в дошкільному навчальному закладі регламентована законодавчими актами, має певні традиції, режим, раціон. А однією із головних умов є суворе виконання санітарно-гігієнічних вимог на харчоблоці, зберігання продуктів харчування та приготування їжі.

 

Діти, що відвідують дошкільний навчальний заклад протягом 10,5 годин, отримують трьохразове харчування- сніданок,обід,полуденок, яке забезпечує їх добову потребу у харчових речовинах та енергії приблизно на 75 – 80%. Тому,  організація харчування в дошкільному закладі  повинна  доповнюватись правильним харчуванням в родині.

Перед вступом дитини до дошкільного навчального закладу, рекомендуємо батькам наблизити режим її харчування та склад раціону до умов дошкільного закладу. Необхідно привчати дитину до тих страв, які частіше там готують, особливо, якщо вдома дитина їх не отримувала. На жаль, не всі діти полюбляють все те, що корисно. Тому виховувати у дітей звичку і смак здорової їжі – справа нелегка, потребує терпіння. Часто-густо харчування дітей в родині, особливо у вихідні та святкові дні, зводиться лише до одного принципу – задоволення смаків т а вередувань. Дитині дають те, що вона полюбляє: солодке, борошняне, жувальні цукерки і гумки, чіпси та сухарики, солодкі газовані напої або продукти так званого святкового столу. Необхідно вчити дітей, що не можна відмовлятися від молока, рибних, овочевих страв, та їсти тільки солодощі, бутерброди і закуски. Але буває, що батьки пропонують дітям дорогі делікатеси, вважаючи, що так краще. Проте, такі продукти за своїм складом поступаються «простій» їжі. Також важливо, щоб дитина отримувала достатню кількість їжі, бо звичка їсти багато може привести до негативних наслідків як зайва вага і порушення обміну речовин. Пам’ятаємо, саме від нас з вами залежить здоров'я наших малюків.

 

Необхідно намагатись, щоб харчування дітей вдома доповнювало раціон дошкільного закладу. Наприклад: на вечерю вдома  рекомендуються ті продукти та страви, які дитина не отримувала в закладі. Якщо дитину приводять за 1–2 години до сніданку, то вдома можна дати стакан соку або фрукти. А у вихідні та святкові дні раціон харчування дитини краще максимально наближати до того, який вона отримує в дитячому садку.

 

Медсестра радить, консультує, інформує

АДАПТАЦІЯ В ДИТЯЧОМУ САДКУ

 

Адаптація в дитячому садку – це процес пристосування дитини до нових умов та розпорядку дня, до вихователів і дитячогоколлективу, до форм співіснування, відмінних від тих, що існують у родині. На те, як легко та швидко малюк адаптується, впливають:

 

- рівень психічного і фізичного розвитку;

- загартованість організму;

- сформованість навичок самообслуговування;

- розвиненість навичок спілкування з дорослими та однолітками.

 

Незвичність оточення, велика кількість нових вражень та вимог у дошкільному закладі, зазвичай нервують дитину та призводять до стресу. Щоб запобігти стресовим станам медична сестра здійснює медичний супровід крок за кроком.

 

Крок 1. Надаємо матеріали для інформаційного стенду. Оновлюється влітку стенд для батьків. Його наповнюють відомостями про те, які документи потрібні для вступу дитини до дитячого садка та що при цьому слід врахувати. Батьки повинні знати про необхідність призвичаювання дитини до розпорядку дня, подібного до розпорядку у дитячому садку, та введення до раціону харчування страв, що готують у дитячому садку. Щоб допомогти батькам підготувати дитину до відвідування дошкільного закладу, медична сестра складає і розміщає на стенді:

 

- пам’ятку щодо диспансеризації дитини;

- поради для батьків, діти яких уперше ідуть до дитячого садка;

- інформацію про розпорядок дня у дошкільному закладі та поради щодо введення подібного розпорядку дня вдома.

 

Крок 2. Беремо участь у батьківських зборах, організованих у ДНЗ. Під час батьківських зборів медична сестра розповідає про оформлення медичної картки дитини, правильне харчування та розпорядок дня вдома, загартовування дітей, профілактику гострих респіраторних захворювань та вірусних інфекцій.

 

Крок 3. Проводимо настановні індивідуальні бесіди. Проводяться індивідуальні бесіди з батьками щодо механізмів звикання дитини раннього віку, стану її фізичного та психічного розвитку, рівня сформованості культурно-гігієнічних навичок. В цих бесідах з’ясовуємо, чи вміє малюк самостійно їсти, користуватися горщиком, вдягатися, вмиватися. Ускладнити процес адаптації може несприятлива атмосфера в сім ї (неправильне домашнє виховання, конфлікти між батьками, зловживання алкоголем), хто не дотримується певного розпорядку дня або чий домашній розпорядок істотно відрізняється від розпорядку у дошкільному закладі.

 

Крок 4. Проводимо повторні зустрічі з батьками Та прогнозуємо ступінь важкості адаптації. Після оформлення медичної карти дитини, коли батьки отримали результати диспансеризації, можна спрогнозувати характер адаптації майбутнього вихованця. Середній строк адаптації дітей раннього віку – 10-20 днів, хоч може збільшуватися до 2-3 місяців. Залежно від перед умов, які медична сестра з’ясувала під час бесід з батьками, та результатів диспансеризації, можна орієнтовно визначити тривалість та ступінь важкості адаптації.

 

Крок 5. Консультуємо вихователів перед прийняттям дітей до дошкільного закладу. Після проведення зустрічей з батьками медична сестра консультує вихователів, де наголошує, щоб вихователь звертав увагу на ознаки нервово-психічний розладів дитини, помітними ознаками є енурез, порушення сну, смоктання пальців, кусання нігтів, скарги малюка на біль у животі. У ході бесід з вихователями медична сестра приділяє увагу створенню і групах комфортного емоційного мікроклімату. Позитивний настрій у групі значно полегшує адаптацію дитини. Медична сестра нагадує, що у період адаптації не можна насильно годувати та укладати спати дитину, проводити будь-які незвичні для дитини оздоровчі процедури, загартовування. Слід забезпечити дитині умови теплового комфорту і одягати її так, як вона звикла вдома. Не варто наполягати на обов'язковому виконанні вправ під час фізкультурних та музичних занять.

 

Крок 6. Посилено контролюємо стан здоров’я нових вихованців. Зважаючи на прогнози, медична сестра особливу увагу приділяє проблемним дітям та у разі необхідності інформує лікаря-педіатра про потребу корекції перебігу адаптації. Процес адаптації полегшують:

 

- емоційний контакт;

- тактильний контакт;

- музичні заняття;

- музичний супровід упродовж дня;

- ігри з піском і водою;

- малювання;

- казко терапія.

 

Крок 7. Беремо участь у корекції перебігу адаптації. Щоденне спостереження за дітьми з важким протіканням адаптації може виявити проблеми, причини яких є незначні, на перший погляд. Помилки у поведінці батьків. Саме тому звичайна бесіда медичної сестри з батьками (за необхідності до бесіди залучають і вихователя) може істотно посприяти полегшенню процесу адаптації. Якщо батьки не мали часу відвідати батьківські збори та не звернули увагу на поради медичної сестри, розміщенні на інформаційному стенді, їм передаються копії пам’яток під час індивідуальної консультації. Ще раз нагадати про важливість правильного розпорядку дня вдома, режиму харчування та позитивного мікроклімату в родині.

 

 

АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ ВАКЦИНАЦІЇ ДІТЕЙ

Згідно з Конвенцією про права дитини, прийнятою ООН у 1989 році, кожна дитина має право на вакцинацію. Кожна країна має свій перелік інфекційних захворювань, проти яких проводить обов'язкову вакцинацію. Це означає, що влада бере на себе зобов'язання забезпечити виконання цих щеплень. Так, у США Наглядовим комітетом з питань імунопрофілактики рекомендовано проводитиобов'язкове щепленн япроти гепатиту В, дифтерії, правця, кашлюка, поліомієліту, Hib-інфекції (інфекції викликаної Hemophilusinfluenzae, тип b), пневмококу, кору, епідпаротиту, краснухи, гепатиту А, а в окремих регіонах і проти туберкульозу. В Україні відповідно до наказу МОЗ України "Про порядок проведення профілактичних щеплень в Україні" обов'язково проводяться щеплення проти гепатиту В, туберкульозу, дифтерії, правця, кашлюка, поліомієліту, кору, епідемічного паротиту та краснухи. Забезпечення в Україні обов'язкового щеплення проти зазначених інфекцій регламентовано Розширеною програмою імунізації, прийнятою ВООЗ.

В Україні для рутинної імунізації дифтерії, правця, кашлюка за державний кошт використовується вакцина з цільноклітинним кашлюковим компонентом, переважно вітчизняного виробництва — АКДП. Необхідно пам'ятати, що кашлюк найбільш небезпечний для дітей грудного віку, особливо протягом перших 6 місяців життя, коли його перебіг має найтяжчий характер та серйозний прогноз щодо подальшого розвитку дитини через часті приступи апное, гіпоксичне пошкодження мозку, а також часте тяжке ускладнення — пневмонію. Саме з таких позицій обґрунтованою є необхідність проведення вакцинації дітей у якомога ранньому віці (в Україні відповідно до календаря профілактичних щеплень — з трьох місяців, у США — з 6 тижнів життя). Правець — убіквітарна інфекція, найефективнішим захистом від якої є планова вакцинація.

Дифтерія в довакцинальний період на території України була однією з головних причин дитячої смертності, рівень захворюваності складав близько 1000 на 100 тис. населення. Масова вакцинація дифтерійним анатоксином дозволяє контролювати захворюваність на дифтерію. Необхідно також зазначити, що на введення дифтерійного анатоксину формується антитоксичний імунітет, що забезпечує нейтралізацію циркулюючого в крові токсину, запобігає перебігу дифтерії в тяжкій формі, з ускладненнями.

З 2002 року територія України має статус вільної від поліомієліту. Проте, незважаючи на це, на континенті існують регіони, де реєструються випадки поліомієліту, і з цих територій може бути завезений поліовірус до нашої країни. В Україні, починаючи з 2000 року, застосовуються два типи вакцин проти поліомієліту: оральна (жива) поліомієлітна вакцина — ОПВ (призначається peros) та інактивована поліомієлітна вакцина — ІПВ (вводиться парентерально).

 

Кір — захворювання, яке за оцінками ВООЗ щороку на планеті забирає життя у близько 500 тис. невакцинованих дітей. В Україні, незважаючи на високий відсоток охоплення щепленням (не менше 95 %), спостерігався високий рівень захворюваності (до 95,0 на 100 тис. дітей у 2001 р.) і тільки у 2002 р. він різко знизився — до 29,5 на 100 тис. дітей (рисунки 4 та 5). Необхідно також зазначити, що Європейським бюро ВООЗ було поставлено за мету до 2010 року елімінувати кір, тобто припинити ендемічну циркуляцію вірусу кору; при завезенні інфекція не поширюється.

Відповідно до календаря щеплень в Україні вакцинація проти краснухи є обов'язковою і проводиться у віці 12-15 місяців та 6 років. Крім того, з метою профілактики синдрому природженої краснухи, проводять щеплення невакцинованим дівчаткам у віці 15 років. Хоча відсоток щеплених проти краснухи не досягає рівня, що дозволяв би говорити про встановлення контролю над інфекцією, однак тенденції останніх років указують на збільшення охоплення щепленням (51,3 % у 2001 р., 86 % у 2002 р.). Також позитивним є те, що збільшується відсоток вакцинованих дівчаток - підлітків (60 %). Таким чином, складаються передумови для виконання стратегічних цілей ВООЗ — до 2010 року знизити синдром природженої краснухи до частоти менше 1 випадку на 100 тис.новонароджених.

Вакцинація проти епідемічного паротиту в Україні є обов'язковою і передбачає введення дози у віці 12-15 місяців та в 6 років. Подібно до краснухи, зважаючи на більш тяжкий перебіг епідемічного паротиту серед юнаків, в Україні передбачено щеплення у 15 років для хлопчиків. Хоча захворюваність в Україні залишається високою (за 2002 рік в середньому по Україні 164,73 на 100 тис. дитячого населення), відмічається стійка тенденція до її зниження за останні роки .

Обов'язковим до щеплення в Україні є вірусний гепатит В. Доцільність обов'язкового щеплення дітей обґрунтовується високим ризиком хронічного перебігу вірусного гепатиту В у дітей. Так, у новонароджених ризик хронізації даного вірусного захворювання становить 80-90 %, дітей 5 років — близько 25-50 %, а це підвищує ймовірність розвитку первинного раку печінки у 300 разів. Таким чином, використання вакцини проти гепатиту В має опосередкований вплив на профілактику раку печінки, особливо в дитячому віці. Аналогічно до ситуації з охопленням вакцинацією щодо краснухи, охоплення вакцинацією проти гепатиту В є недостатнім для встановлення контролю над даною інфекцією в Україні (за 2002 рік охоплення склало 48,6 % у дітей до 1 року, середінших — 37,3 %), що обґрунтовує стабільну захворюваність на гострий гепатит В (4,1-5,0 на 100 тис. дітей).

  В Україні обов'язковою є вакцинація проти туберкульозу усіх новонароджених, а також передбачені ревакцинації у 7 та 14 років при негативних результатах проби Манту. Такий підхід обґрунтований тим, що вакцинація БЦЖ запобігає виникненню генералізованих форм туберкульозу у дітей раннього віку, а також рекомендована ВООЗ в умовах епідемії.

 

 

 

ОБЕРЕЖНО ГРИП!!!

ГРИП - найбільш поширене гостре респіраторне вірусне захворювання, що передається повітряно-крапельним шляхом, та призводить до тяжких ускладнень з боку легеневої, серцево-судинної, нервової та ендокринної систем.

 Новий непроханий гість типу А (H1N1), що з'явився в Україні має слідуючі симптоми:

 

- раптове підвищення темпратури тіла більше 380С;

- біль у горлі;

- головний біль;

- кашель;

- нежить;

- утруднене дихання;

- біль у м'язах;

- інколи може бути блювота, діарея та відсутність температури;

- інкубаційний період від 1 до 7 днів.Щоб не захворіти на грип, потрібно:

 

Заспокоїтись, не панікувати, не бігти до аптеки та не скуповувати все, що стосується ГРВІ.Не чекаючи появи в аптечній мережі оксолінової мазі, перед виходом із дому, слід змастити носові ходи соняшниковою олією, а при поверненні додому ретельно прочистити ніс та прополоскати рота кип'яченою водою.Мити руки з милом якомога частіше та ретельніше.

Обмежити відвідування місць великого скупчення людей (концерти, кіно, дискотеки тощо).

 

При відвідуванні ринків, магазинів та користуванні громадським транспортом вдягати маску (респіратор), яку слід міняти кожні 4 години.

Якомога частіше провітрювати та здійснювати вологе прибирання приміщення, в якому знаходитеся.

  Не торкатися очей, носа та рота немитими руками.

  Уникати рукостискань, поцілунків, обіймів.

  Дотримуватись теплового режиму.

  Побільше вживати продуктів, багатих вітаміном С.

  Пам'ятати, що кращої профілактики, ніж вакцинація, ще ніхто в світі не придумав.

Якщо ж, не зважаючи на всі профілактичні заходи, Вам не вдалося уникнути захворювання на грип, обов'язково викликайте лікаря, не займайтеся самолікуванням!!!

 

 

 

Невідкладна допомога при укусах тварин, змій, комах, кліщів

Сказ – гостре вірусне захворювання, яке виникає після укусу інфікованої тварини. Характеризується виникненням своєрідного енцефаліту. Захворювання завжди закінчується смертельно. Джерелом інфекції є інфіковані тварини (лисиці, собаки, кішки, вовки, шакали і травоядні тварини). Передача інфекції відбувається при укусах. Збудник (вірус сказу), який руйнується кислотами, лугами при нагріванні.Після занурення через пошкоджену шкіру вірус сказу розповсюджується по нервових стовбурах, досягає нервової системи, проникає в слинні залози і з слиною виділяється в зовнішнє середовище. Інкубаційний період продовжується протягом 1-3 місяців (або від 10 днів до року). Основними симптомами сказу є депресія, збудження, паралічі. Потім у хворого виникають неприємні відчуття в ділянці укусу (жар, тягучі болі, сверблячка), хоч рана давно загоїлась. Безпричинне хвилювання, депресія, безсоння, рідше підвищена роздратованість. Такий стан триває 1-3 дні, Після цього виникає стан збудження, який характеризується гідрофобією, підвищеною збудливістю і буйством. Гідрофобія (водобоязнь) проявляється тим, що при спробі пити у хворого виникають судомні скорочення м’язів глотки і гортані, дихання стає шумним, можлива короткочасна зупинка дихання. З’являються зорові і слухові галюцинації. Іноді виникають приступи буйства з агресивними діями. Через 2-3 дні збудження змінюється паралічем м’язів кінцівок, язика, обличчя. Смерть настає від паралічу дихання і занепаду серцевої діяльності через 12-20 годин після появи паралічів. Загальна тривалість захворювання 3-7 днів. При появі симптомів захворювання хворих врятувати не вдавалось. Профілактика сказу полягає в ліквідації захворюваності сказом серед тварин і в попередженні сказу у людей, які були укушені інфікованими тваринами. Проводять вакцинацію собак, знищують бродячих собак, вовків і т.ін. Невідкладна допомога при укусах тварин- промити рану мильною водою, обробити порошкоподібним антирабічним гама-глобуліном, припекти настойкою йоду.

 

 

 

ПЕРША ДОПОМОГА ПРИ УКУСІ ЗМІЇ

Змії розповсюджені майже всюди на земній кулі, за винятком полярних зон, а також деяких островів. На території нашої країни нараховується десять видів отруйних змій. Найбільш небезпечні укуси кобри, гюрзи, ефи. Менш небезпечні щитомордники. Найбільш розповсюджені гадюки. Після укусу щитомордника і гадюк трагічні наслідки бувають рідко, але деколи розвиваються тяжкі ускладнення.

Змії ведуть активний спосіб життя тільки в теплий період року – з перших чисел квітня і до глибокої осені, зимою впадають в сплячку, обираючи для цього нори гризунів. Необхідно знати деякі звички змій. Кобра, наприклад, здатна зробити кидок, рівний третій частині довжини її тіла. Дуже характерні погрози цієї змії: піднята вертикально передня частина тіла, роздутий кап’юшон , колихання з боку в бік, шипіння. Гадюка і гюрза перед кидком зигзагоподібно вигинають передню частину тіла. Ефа згортається в розетку, в центрі якої знаходиться голова з своєрідним малюнком, нагадуючи летючого плаха або хреста . Щитомордники перед нападанням дрібно трясуть кінчиком хвоста .

Якщо укусила змія, перш за все слід визначити, отруйна вона чи ні. На місці укусу залишаються сліди від зубів змії у вигляді двох серпоподібних смуг, утворюючих напівовал із дрібних точок. Неотруйна змія залишає тільки цей слід на шкірі. Якщо ж укусила отруйна змія, то в передній частині напівовала між серпоподібними смугами є дві ранки (сліди від її двох отруйних зубів), з яких переважно витікає кров. Токсичність отрути залежить від ряду факторів: фізіологічного стану і віку змії, кліматичних умов її перебування, часу, який минув з моменту пробудження від сплячки. У голодних змій отрути більше, ніх у ситих.

Отрута змій дуже складна за хімічним складом і являє собою комплекс речовин білкової природи, який володіє різним механізмом дії. Вона руйнує еритроцити, порушує згортання крові (знижує і підвищує), збільшує проникливість клітинних мембран, уражає нервову і серцево-судинну системи. Поскільки отрута змії містить речовини білкової природи, можливий розвиток алергічної реакції аж до анафілактичного шоку.

 

Що необхідно зробити, якщо укусила отруйна змія?

 

Перш за все постаратися як можна скоріше відсмоктати із рани отруту, постійно її випльовувати. Не можна цього робити тому, у кого є садни або інші поранення слизової губ або порожнини рота. Рану слід обробити 5%-ним спиртовим розчином йоду або одеколоном, спиртом. Відсмоктавши отруту, необхідно обмежити рухомість потерпілого. Якщо змія укусила в ногу, прибинтувати її до другої ноги і, підклавши що-небудь під ноги, злегка підняти їх. При укусі в руку необхідно зафіксувати її в зігнутому положенні. При сильному болі можна прийняти 1-2 таблетки аналгіну або баралгіну. Щоб прискорити виведення отрути, давати потерпілому більше чаю і лужної мінеральної води.

Найбільш ефективний засіб проти зміїної отрути – полівалентна протизміїна сироватка, введена не пізніше ніж через 30 хвилин після укусу. Але вводити її може і повинен тільки медичний працівник. Самостійність небезпечна через можливий розвиток алергічних реакцій на введення сироватки. І якщо людині не надати термінової допомоги, вона може загинути.

Слід запам’ятати основне: потерпілого потрібно як можна швидше на носилках або попутним транспортом доставити в найближчий медичний заклад.Часто першу допомогу при укусах змії надають неправильно.

 

Категорично забороняється:

 

-       накладати джгут на кінцівку вище місця укусу. Ця міра не перешкоджає всмоктуванню і розповсюдженню отрути в організмі, але порушує кровопостачання в кінцівці і сприяє розвитку некрозу (омертвіння) тканин, накопиченню продуктів розпаду в кінцівці і різкому погіршенню стану хворого після зняття джгута;

-       припікати місце укусу вогнем, хімічними речовинами;

-       розрізати рану на місці укусу.

 

Всі ці маніпуляції не тільки не корисні, але й шкідливі. Вони призводять до розвитку довго не загоюваних інфікованих ран, сприяють порушенню обміну речовин в пошкоджених тканинах.

 

Відправляючись на відпочинок в гори, в ліс по гриби, ягоди, слід бути обережним. І не забувати, що змія кусається тільки захищаючись! Необхідно палицею розсунути зарослі, обстежити ущелени, щоб ненароком не потурбувати змію. Взути надійне взуття, надягнути широкі штани і заправити їх в черевики так, щоб утворився напуск. Якщо змія буде кусати, то вона прокусить тільки тканину штанів, а не шкіру.

 

Перша допомога при ужаленні перетинчастокрилими

 

При ужаленні бджолами (осами, шершнями, джмілями) може виникнути місцева або загальна реакція. Місцева реакція добре відома кожному, кого хоч раз укусила бджола або оса: сильний біль, сверблячка і жар, почервоніння, набряк. Особливо набрякають повіки, губи, статеві органи. Тривалість місцевої реакції 1-8 діб.

 

Загальні реакції бувають токсичними і алергічними. Токсична реакція виникає, коли людину одночасно ужалять декілька десятків або сотень комах. Помічено, що жінки і діти більш чутливі до отрути комах, ніж чоловіки.

 

Важкість загальної токсичної реакції залежить від кількості отрути, яка потрапила до організму. Доза отрути від ужалення 500 і більше комах смертельна для людини. При загальній токсичній реакції, крім місцевого набряку, може з’явитися кропивниця – пухирна свербляча висипка по всьому тілі. Вона супроводжується високою температурою, різким головним болем, блювотою, маренням, судомами.

 

Алергічна реакція на отруту комах виникає приблизно у 1-2% людей, і для її розвитку кількість отрути значення не має. Достатньо, щоб людину ужалила всього одна комаха. Алергічна реакція не виникає, якщо людину вперше ужалила перетинчастокрила комаха. Однак алергічна реакція, яка з’являється після кожного наступного укусу, буде все більш важкою.Ступінь важкості такої реакції може бути різна. Її наслідком бувають кропивниця, набряк обличчя, вушних раковин. Дуже небезпечний набряк язика і гортані, що може викликати задишку. Крім кропивниці і набряків, в ряді випадків спостерігається задишка, утруднений, хриплий видих, прискорене серцебиття, головокружіння, біль в животі, нудота, блювота, можлива короткочасна втрата свідомості. Найбільш тяжка алергічна реакція – анафілактичний шок, який загрожує життю. Він розвивається зразу ж за ужаленням. Людина втрачає свідомість (іноді на декілька годин), у неї порушується діяльність багатьох органів і систем, в першу чергу серцево-судинної і нервової.

 

Перша допомога потерпілому від отрути перетинчастокрилих

 

Перш за все слід вжити заходи, перешкоджаючи надходженню отрути в тканини і її розповсюдженню. Із усіх перетинчастокрилих жало залишають тільки бджоли, бо їх жалючий апарат має щербини. Тому, виявивши жало, слід обережно видалити його разом з отруйним мішечком, підчепивши нігтем знизу догори. Для послаблення місцевої токсичної реакції зразу ж після ужалення перетинчастокрилою комахою потрібно прикласти до цього місця шматочок цукру, що сприяє витягненню отрути з рани і попереджує розвиток набряку. Якщо набряк болючий і не зникає, необхідно звернутися до лікаря або потерти укушене місце тпблеткою валідолу, щоб пухлина, а також біль зникла. Чим швидше це зробити, тим наслідки впливу бджолиної отрути будуть меншими. При загальній токсичній реакції, щоб загальмувати всмоктування, на місці набряку слід покласти грілку з холодною водою або рушник, змочений в холодній воді. Потерпілому рекомендується більше пити. При кропивниці спостерігається зниження артеріального тиску, тому слід дати 20-25 крапель кордіаміну. Алкоголь категорично заборонено, поскільки він сприяє збільшенню проникливості судин, що призводить до посилення набряку.

 

Не можна використовувати для місцевого охолодження сиру землю, глину, як робить дехто, це може призвести до зараження правцем або зараження крові.

Загальна алергічна реакція ліквідується прийомом будь-якого антигістамінного препарату (дімедрол, супрастін). В решті випадків перша допомога при гострій алергічній реакції така ж, як і при загальній токсичній реакції: холодна грілка до місця ужалення, 20-25 крапель кардіаміну.

 

 

 Кашель, нежить, підвищена температура тіла - все це ознаки респіраторних захворювань (ГРЗ, ГРВІ, фарингіт, ангіна). Ми рідко з’ясовуємо, яке саме захворювання у дитини, узагальнюючи всі ці поняття в одне - застуда. Застуда у дітей - одне з найпоширеніших захворювань. Простудні захворювання переносяться дитиною, як правило, без ускладнень, якщо симптоми були виявлені своєчасно, і дитина отримала належне лікування. Якщо застуду не лікувати, то ускладнень не уникнути, вона може перейти в тяжчу форму і стати хронічною.

 Статистичні дані показують, що діти дошкільного віку хворіють на застуду приблизно 9 разів на рік, а діти, які відвідують дитячий садок, ще частіше - 12 разів. У підлітків і дорослих зазвичай відзначається близько 7 випадків застуди в році.

Консультація лікаря необхідна при таких симптомах:

раптова млявість зі зниженою температурою;

неадекватна реакція дитини на запитання-відповідь;

поява набряків, особливо на обличчі, в ділянці голови і шиї;

противірусний препарат

Плюс - при лікуванні застуди у дітей важливо часто (3-4 рази на день) провітрювати кімнату, виділити дитині окремий посуд і рушник (прати його щодня!). Якщо у дитини висока температура, їй показаний постільний режим, вітамінізована дієта, часте пиття до 2-2, 5 л на день (чай, соки, тепле молоко, відвар шипшини, чай з малиною і липовим цвітом, мінеральна вода і морси).

 Промивання носоглотки морською водою. Морська вода сприяє видаленню слизу, зменшує виділення, відновлює прохідність носових ходів, покращує носове дихання, а заодно змиває віруси і бактерії, що оселилися в носі.Біологічно активні речовини (їх 60 з 92 виявлених в природі), що містяться в морській воді сприяють відновленню захисної функції слизової оболонки. Зараз в аптеках продаються різні препарати на основі морської води, призначені для зрошення та промивання носа, порожнини рота і горла. Але не менш дієвим буде і розчин морської солі (1 чайна ложка на 4 склянки теплої кип’яченої води) або розчин куховарської солі з додаванням декількох крапель йоду. Вітамінізація - причому як вітамінними продуктами, так і вітамінними комплексами, розрахованими для дітей певного віку. Прийом противірусних препаратів. В якості профілактики або ж при найперших ознаках застуди малюку можна давати Амізон дитячий, для дітей з 6-ти років.

 

 

■      втрата сил та надмірне потовиділення;

НЕГАЙНО зверніться до лікаря протитуберкульозного диспансеру або  дільничного терапевта.Лікування туберкульозу:

■       дотримання спеціального гігієнічного режиму (для хворих з відкритою формою туберкульозу);

ПРОФІЛАКТИЧНІ ЗАХОДИ:

ПРОЙШЛИ ОБСТЕЖЕННЯ ТА 2-МІСЯЧНИЙ ПРОФІЛАКТИЧНИЙ КУРС ЛІКУВАННЯ;

НЕ ПАЛІТЬ І НЕ ЗЛОВЖИВАЙТЕ АЛКОГОЛЕМ;

■       ПІСЛЯ ЗАВЕРШЕННЯ СТАЦІОНАРНОГО КУРСУ ЛІКУВАННЯ РЕТЕЛЬНО ДОТРИМАЙТЕСЬ РЕКОМЕНДАЦІЙ ЛІКАРЯ:

■ДИФТЕРІЯ - ВАЖКЕ, НЕБЕЗПЕЧНЕ ДЛЯ ЗДОРОВ'Я ІНФЕКЦІЙНЕ ЗАХВОРЮВАННЯ. РІВЕНЬ ЗАХВОРЮВАНОСТІ ЗАЛЕЖИТЬ,

ТРИВАЛО ЗБЕРІГАЄТЬСЯ НА ПРЕДМЕТАХ УЖИТКУ, ІГРАШКАХ, КНИГАХ.

 

НАДНИРКОВІ ЗАЛОЗИ, ПЕРИФЕРИЧНУ НЕРВОВУ СИСТЕМУ.

■   ПІДВИЩЕННЯ ТЕМПЕРАТУРИ ТІЛА УЖЕ У ПЕРШІ ДНІ ДО 38-39°С. АЛЕ ІНОДІ ТЕМПЕРАТУРА ТІЛА МОЖЕ

■   ПРИ ДИФТЕРІЇ ГОРТАНІ (ДИФТЕРІЙНИЙ КРУП) РІЗКО УТРУДНЮЄТЬСЯ ДИХАННЯ АЖ ДО ЦІЛКОВИТОЇ ЙОГО ЗУПИНКИ.

ЛЮДИ, ЯКІ НЕ ХВОРІЮТЬ, АЛЕ МАЮТЬ ЗБУДНИК В ОРГАНІЗМІ.

 

ПАМ'ЯТАЙТЕ! ПРИ ПОЯВІ ОЗНАК АНГІНИ СВОЄЧАСНО ЗВЕРТАЙТЕСЬ ЗА МЕДИЧНОЮ ДОПОМОГОЮ.

ОБЕРЕЖНО! КРАСНУХА!

ТИЖДЕНЬ  ХВОРОБИ.  ХВОРІ  НА ВРОДЖЕНУ КРАСНУХУ ЗАРАЗНІ ВІД КІЛЬКОХ МІСЯЦІВ ДО ДВОХ РОКІВ.

§  ПІСЛЯ  ПРИХОВАНОГО  ПЕРІОДУ (11-24 ДНІ) ХВОРОБА ПОЧИНАЄТЬСЯ ПОСТУПОВО. ЗА 1-2 ДНІ ДО ПОЯВИ ВИСИПКИ

■      У ЖІНОК, ЯКІ ЗАХВОРІЛИ НА КРАСНУХУ У ПЕРШІ ТРИ МІСЯЦІ ВАГІТНОСТІ, ЧАСТО УРАЖАЄТЬСЯ ПЛІД ( МОЖЛИВІ ВИКИДНІ,

 

 

ЛІКАРІ РАДЯТЬ БАТЬКАМ НЕ РИЗИКУВАТИ   МАЙБУТНІМ   СВОЇХ ДІТЕЙ  ТА   СВОЄЧАСНО   ПРОВОДИТИ  ЇМ ПРОФІЛАКТИЧНІ ЩЕПЛЕННЯ!    

 

 

 

ХАРЧОВІ ОТРУЄННЯ

 

Харчовими отруєннями називають такі захворювання людини, що передаються переважно через їжу. Основною причиною їхнього виникнення є вживання в їжу продуктів, що володіють шкідливою дією чи в результаті розвитку в них шкідливих мікроорганізмів, чи внаслідок вмісту там різних токсичних речовин. У більшості випадків ці захворювання характеризуються коротким інкубаційним періодом і бурхливим протіканням з явною перевагою симптомів гострого отруєння. Однак вони можуть протікати і по типу хронічної інтоксикації. Необхідно відзначити, що харчові отруєння найчастіше виникають раптово, нерідко захоплюючи значний контингент осіб, і, як правило, досить швидко згасають.Серед бактеріальних харчових отруєнь найбільше поширення у всіх країнах світу мають токсикоінфекції. Сама назва показує двоїстий характер даних патологічних станів, що обумовлюються, з одного боку, масованим проникненням в організм збудників інфекції, а з іншого боку – комплексом клінічних явищ, типових для інтоксикації. Етіологія цих отруєнь найбільше часто буває зв'язана з деякими представниками сальмонел – S. typhi murium, S. enteridis, S. cholerae suis і ін. Крім того, у зазначеному відношенні мають визначене значення окремі штами умовно-патогенних бактерій (кишкова паличка, протей, Cl. perfrmgens) і стрептококів. При проведенні спеціальних досліджень було встановлено, що основну роль у патогенезі токсикоінфекції має надходження в шлунково-кишковий тракт живих мікробів, причому продукти, навіть рясно засіяні сальмонелами, після ретельної термічної обробки не викликають захворювань. Володіючи проти людини лише обмеженим ступенем патогенності, збудники цих отруєнь досить швидко гинуть з виділенням ендотоксина, тому в клінічній картині і домінують симптоми інтоксикації. Після інкубаційного періоду, що продовжується звичайно 6 – 12 год (в окремих випадках до 24 – 48 ч), у потерпілих розвиваються симптоми гострого ентерита, причому в 80% випадків спостерігається легка форма захворювання, що супроводжується поносом, блювотою, болями в животі, погіршенням загального стану і нерідко підвищенням температури. Звичайно всі зазначені симптоми зникають на 2 – 3-й день і настає повне видужання. Порівняно рідко зустрічається важка форма цього отруєння, що характеризується явищами колапсу, загальним важким станом і зневоднюванням організму. Нарешті, у маленьких дітей сальмонельози можуть ускладнюватися сепсисом, що супроводжується високою летальністю.

 

Захворювання виникає при вживанні  інфікованих харчових продуктів. У багатьох випадках зараження відбувається при вживанні в їжу м'яса хворих тварин чи бацилоносіїв. Іншим шляхом є посмертне зараження тварин, обумовлене недотриманням правил забою худоби, коли вміст кишечнику попадає на її поверхню. Визначене значення в цьому відношенні мають також гризуни, що хворіють сальмонельозами. Нарешті, велику небезпеку для контактного інфікування харчових продуктів служить бацилоносійство серед персоналу підприємств суспільного харчування. Профілактика токсикоінфекцій вимагає встановлення строгого ветеринарно-санітарного контролю на тваринницьких фермах і  дотримання загальних гігієнічних правил на підприємствах суспільного харчування. Дозаходів щодо попередження масивного розмноження мікроорганізмів у харчових продуктах відносять достатнє охолодження і швидку реалізацію готових виробів, що виключає затримку їх у теплих приміщеннях кухні.

 

По своїй етіології немікробні отруєння дуже різноманітні, причому схематично їх можна розділити на інтоксикації продуктами, отруйними по своїй природі і які тимчасово здобувають токсичні властивості, а також отрутними домішками.

 

Звертаючи до першої підгрупи, необхідно насамперед зупинитися на отрутних грибах, тому що захворювання, викликані ними, займають важливе місце серед немікробних харчових отруєнь.

 

З всіх отрутних грибів найбільш небезпечним, безсумнівно, є бліда поганка, до складу якої входять сильнодіючі токсичні речовини – аманітогемолізін і аманітотоксин. Про негативні  наслідки, зв'язані з випадковим її вживанням у їжу, свідчить хоча б той факт, що смертність при даних отруєннях досягає 50% і більш. Клінічна картина цього отруєння звичайно має холероподібну форму, коли після інкубаційного періоду, що дорівнює в середньому 10 – 12 год, у потерпілих відзначаються різкі болі в животі, частий стілець, непреривна блювота, зневоднення організму, жовтяниця, анурія і коматозний стан. Найбільше часто отруєння блідою поганкою спостерігаються серед дітей, чому сприяє та обставина, що вона є смертельно небезпечним двійником таких їстівних грибів, як печериці і сироїжки.

 

До хронічних інтоксикацій можна віднести і нітратну метгемоглобінемію, зв'язану з тривалим споживанням ковбас і питної криничної води, що містить багато нітратів. Установлено, що дана інтоксикація має істотне значення не тільки для здоров'я грудних дітей, але і для дорослих, особливо страждаючим захворюванням легень, коронарною недостатністю й анемією. Це зв'язано з тією обставиною, що навіть при порівняно низьких рівнях метгемоглобіну відзначається інактивація оксигемоглобіну і зниження доставки кисню до тканин. Небезпека збільшується ще тим, що підвищений вміст нітратів виявляється й у цілому ряді рослинних продуктів, у тому числі в картоплі, моркві, ріпі, редисі, кольоровій капусті, салаті й ін. Відповідно до існуючих нормативів, не можна допускати для питних цілей воду, що містить нітратів більш 10 мг/л. Для ковбасних же виробів цей норматив може коливатися в межах від 0,03 до 0,1 г/кг.

 

В даний час загальна увага залучає можливість розвитку хронічних харчових отруєнь унаслідок використання в сільському господарстві різних пестицидів. Як уже неодноразово вказувалося, вони можуть накопичуватися в ґрунті, проникати в рослини, молоко і м'ясо тварин. Особливу небезпеку в даному відношенні представляють стійкі пестициди, наприклад хлорорганічні ядохімікати (ДДТ), з'єднання дієнового синтезу (хлоридан, алдрін) і деякі інші. Вони акумулюються в організмі людини, особливо в тканинах, багатих жиром і ліпоїдами, уражаючи паренхіматозні органи і центральну нервову систему.

 

Таким чином, хімізація сільського господарства становить відому небезпеку у відношенні можливості виникнення масових хронічних харчових інтоксикацій і вимагає проведення цілого комплексу профілактичних заходів. У цих цілях чи забороняється ,чи обмежується застосування стійких і особливо токсичних пестицидів, установлюються строгі агрономічні правила, що регламентують кількість використовуваних препаратів і терміни їхнього нанесення на вегетуючі рослини. Іншими словами, у сільському господарстві варто застосовувати для обробки продовольчих культур пестициди з можливо більш коротким періодом розпаду, що забезпечує повне звільнення їстівної частини рослин від залишків ядохіміката  під час збору  врожаю.

 

Контроль за виконанням цих вимог покладається на спеціальні лабораторії, організовані при санітарно-епідеміологічних станціях.

 

Харчові отруєння— захворювання, які можуть бути викликані продуктами, отруйними за своєю природою, або хвороботворними мікробами.Харчові отруєння мікробного походження поділяються на дві групи: токсикоінфекції та бактеріальні токсикози.Токсикоінфекції— це отруєння, викликаю мікробами, які розмножилися на продукті.Бактеріальні токсикози — це отруєння, викликані отрутою, яку мікроби виділили у продукті. До них належать ботулізм та стафілококові токсикози.

 

Харчові продукти, не змінюючи свого зовнішнього вигляду й органолептичних якостей внаслідок нагромадження у них токсинів можуть стати отруйними. Використання таких продуктів може викликати захворювання. Токсини через стінки шлунка та кишечника потрапляють у кров і розносяться по всьому організму. Ознаки захворювання проявляються дуже швидко. У хворих з'являється загальна слабкість, біль у животі, головний біль, нудота, підвищення температури, відбувається зневоднення організму, можлива навіть смерть. Дуже небезпечними отруєннями є ботулізм і отруєння, викликані стафілококами.

 

Ботулізм—важке отруєння, яке виникає внаслідок споживання їжі, отруєної паличкою ботулінуса. Ці мікроби в природі поширені у грунті, намулі водойм, кишечниках риб (особливо осетрових), тварин; трапляються на фруктах і овочах.Поширюється цей вид мікроорганізмів анаеробним шляхом, оптимальна температура для його розвитку 30-37 °С, при температурі, нижчій від 15 °С він розвивається, проте токсинів не утворює. Потрапляючи на харчові продукти, паличка ботулінуса розмножується і виділяються токсини. Вони скупчуються водному місці продукту, тому отруїтися можуть не всі люди, які споживали отруєний продукт. Токсин бацили ботулізму — холодостійкий, але чутливий до кислотності середовища. Підвищений вміст солі в продукті зупиняє розвиток цього мікроба. Спори ботулінуса дуже термостійкі, вони витримують температуру до 120 градусів. Тому цей мікроб може розмножуватися в консервах. В процесі розвитку цих мікробів виділяється газ, тому кришки банок здуваються. Хоча інших ознак пошкодження такого продукту немає, він однаково дуже токсичний і небезпечний для використання. Бацили ботулізму можуть успішно розвиватися і у вареній ковбасі, великих шматках копченого м'яса, буженині, червоній рибі.При отруєнні ботулізмом токсин паралізує серцево-судинну та нервову системи, викликає пониження температури тіла, параліч мовлення. Лікування цього захворювання здійснюється за допомогою спеціальних сироваток, інакше може настати смерть.Щоб запобігти поширенню цього захворювання слід правильно термічно обробляти та ретельно мити продукти, які готуються для консервування в домашніх умовах. На підприємствах масового харчування не слід допускати до реалізації бомбажні консерви, варену і смажену рибу зберігати ляше у морозильних камерах і не більше 48 год.Приймаючи баночні консерви, слід перевіряти їх на бомбаж і зберігати у холодильній шафі. Не допускати приготування баночних консервів і грибів у домашніх умовах, оскільки гриби часто можуть бути засіяними спорами ботулінуса.

 

Отруєння стафілококом відбувається під час споживання їжі, отруєної токсинами цього мікроба. Стафілококові харчові отруєння можуть відбуватися при використанні різних продуктів. Ці мікроби здатні розвиватися за аеробних і анаеробних умов, вони нерухомі, утворюють не спори, а скупчення, що нагадують виноградне гроно. Найкраще розвиваються при температурі 37 °С.  Гинуть при температурі 120 °С. Джерелом забруднення харчових продуктів стафілококом найчастіше можуть бути люди, хворі на ангіну, катар верхніх дихальних шляхів, гнійничкові захворювання шкіри. Корови та кози, хворі на мастит, також можуть стати джерелом зараження продуктів.Харчові продукти після отруєння цим мікробом зовні не змінюються, тому це небезпечно. Організм  людини дуже чутливий до цього токсину і вже через 1-6 год. після отруєння проявляються ознаки захворювання—болі у шлунку, нудота.Найчастіше отруєння стафілококом відбувається під час вживання молока, кефіру, кондитерських виробів (особливо з кремом), сиру, бринзи, рибних і м'ясних кулінарних виробів. Щоб запобігти цьому отруєнню, слід дотримуватися правил зберігання цих продуктів, а осіб, які мають доступ до харчових продуктів, за наявності гнійничкових захворювань та ангіни — до роботи не допускати.Готову їжу можна зберігати не більше визначеного терміну при температурі 2 - 6 °С або в гарячому вигляді—не нижче 65 °С. Молоко слід обов'язково кип'ятити, простоквашу-самоквас використовувати лише для приготування тіста, непастеризований сир — для страв, які піддаються термічній обробці. Працівникам сфери масового харчування слід бути обережними з кондитерськими виробами. Зберігати вироби з масляним кремом при температурі 2-6 °С не більше 36 годин, зі заварним кремом — не більше 6 годин. У літній період кондитерські вироби зі заварним кремом бажано не готувати.

 

До харчових токсикоінфекцій належать отруєння, викликані бактеріями з групи сальмонел, кишечної палички, палички протея.Отруєння сальмонелами найчастіше виникає під час вживання зараженого м'яса, яєць та продуктів їх переробки. Вони не здатні утворювати спор, рухомі, найкраща температура для їх розвитку —37 °С. При температурі більшій від 80 °С—гинуть. Соляні розчини затримують розвиток цих мікроорганізмів.Джерелом розповсюдження сальмонел може бути велика рогата худоба, свині, коні, домашні птахи та різні гризуни. Небезпечними для людей є тварини-бактеріоносії.М'ясо може забруднюватися сальмонелами як за життя тварин, так і після їх забою. У хворих тварин можливе проникнення мікробів із кишечника у тканини. Молоко може інфікуватися ще у вимені тварини. Але зараження цих продуктів можливе і через дотик рук, одяг працівників, які безпосередньо стикаються з цими тваринами, через інвентар. М'ясо може забруднюватися у процесі забою, через контакт з тушами інфікованих тварин, через мух, гризунів. Яйця (особливо водоплавної птиці) також можуть бути інфіковані цим мікробом, їх можна використовувати лише для приготування продуктів, які піддаються високій термічній обробці. До продажу вони не допускаються. Риба, виловлена зі забруднених водойм, також нерідко може бути забрудненою сальмонелами.Дуже сприятливим середовищем для розвитку цих мікробів є паштети, м'ясні або рибні фарші, ліверні та кров'яні ковбаси. Однак правильна термічна обробка продуктів може забезпечити їх очищення від сальмонел, ці мікроорганізми стійкі до висушування, тому довго можуть залишатися на предметах вжитку.Щоб запобігти поширенню сальмонелозу, слід чітко дотримуватися санітарно-гігієнічних вимог під час приготування їжі, дотримуватися температурного режиму при зберіганні продуктів (особливо швидкопсувних). Одними з основних заходів попередження такого отруєння є своєчасне проходження працівниками сфери харчування медичних оглядів на сальмонелоносійність.Крім цього, важливо дотримуватися маркування розробник дощок, ретельно мити столовий посуд, кухонний інвентар. При прийманні м'яса слід перевіряти наявність тавра, яке б свідчило про проходження ветеринарно-санітарного контролю. Під час приготування м'яса його потрібно добре проварювати та просмажувати, особливо вироби із фаршу. Яйця водоплавної птиці можна використовувати лише в хлібопекарській промисловості. Курячі яйця перед використанням слід обов'язково мити, молоко—кип'ятити, простоквашу-самоквас використовувати лише для тіста, непастерлзований сир — для страв, які піддаються тепловій обробці. Холодні страви слід оберігати від забруднення руками під час приготування, заправлені салати та вінегрети зберігати не більше однієї години. Всю готову їжу потрібно зберігати при температурі 2 - 6°С і не більше визначених термінів, а гарячому вигляді — не нижче 65°С. їжу, яка довго зберігається, необхідно піддавати повторній тепловій обробці.

 

Перша допомога при харчовому отруєнні (у дітей). Дітям старшого віку, якщо вони в свідомості і контактні, потрібно викликати блювоту, для цього дати їм випити кілька склянок теплої кип'яченої води, повторити процедуру 3-4 рази, а в останній раз дати 5 таблеток активованого вугілля або розчин(наприклад, розчин Регідрон (1 пакет на 1 л води) . Якщо дитина не може сама викликати блювотний рефлекс, допоможіть йому: поворушіть ручкою ложки або шпателем корінь язика. УВАГА! У дітей молодшого віку блювоту викликати не можна! Якщо у них збережено акт ковтання, то для зменшення концентрації токсичної речовини в організмі потрібно дати випити воду з розчиненими трьома пігулками активованого вугілля.Також допомагає ( розчин Регідрон (1 пакет на 1 л води).  Дитину потрібно укласти в ліжко, заспокоїти. Голову повернути набік, щоб хворий не захлинувся блювотними масами. Якщо блювота була, необхідно пальцем, загорнутим пелюшкою, очисти рот. УВАГА! Якщо отруїлася дитина, необхідно викликати "Швидку допомогу".

 

Зверніть увагу, чим могла отруїтися дитина і залиште цю речовину до приїзду лікаря, покажіть йому, можливо, знадобиться лабораторне дослідження з метою вивчення виду отрути.

 

 

         

ПАМ'ЯТКА ДЛЯ БАТЬКІВ ЩОДО ДІАГНОСТИКИ

ПОРУШЕНЬ ПОСТАВИ

 

Шановні батьки ! Дуже важливо уважно стежити за  поставою вашої дитини, щоб завчасно попередити будь - які відхилення. Порушення постави ви можете визначити самостійно в домашніх умовах , оглянувши дитину в декількох позиціях.

 

Позиція № 1. Дитина стоїть прямо з опущеними руками вздовж тулуба спиною до вас. Ознаки здорової постави:

 

-         плечі дитини – на одному рівні;

-         кути лопаток – симетричні;

-         лінії овалів тіла ( шиї , талії, грудної клітки) – симетричні;

-         тазові кістки і сідничні складки – на одному рівні;

-         хребет рівний.

 

Позиція №2. Дитина повільно нахиляє голову і поступово згинається, опускаючи руки до підлоги. Ознаки здорової постави :

 

-         симетрія тіла під час нахилів не порушується;

-         ділянки спини з посиленою або ослабленою мускулатурою – відсутні;

-         відрізки між виступами хребта – однакові;

-         викривлення хребта вліво чи вправо – відсутні.

 

Позиція №3. Дитина, стоячи рівно, повертається  до вас лівим , потім правим боком. Ознаки здорової постави :

 

-         всі частини тіла з обох боків  - симетричні ;

-         сутулість або деформація грудної клітки – відсутні.

 

Позиція №4. Дитина лежить на рівній поверхні ( підлога , ліжко) з витягнутими вздовж тіла руками. Ознаки здорової постави:

 

-         розміри правої і лівої стопи – однакові;

-         довжина ніг за співвідношенням притиснутих правої і лівої п’ят – однакова.

 

Якщо під час огляду дитини ви не помітили жодних викривлень хребта , асиметрії тіла і кінцівок, ознак плоскостопості , це вказує на здорову поставу вашої дитини. Якщо ви виявили порушення симетрії тіла , викривлення хребта, плоскостопість, необхідно проконсультуватися у лікаря – ортопеда для визначення причин порушення постави і розроблення комплексу індивідуальних лікувальних та реабілітаційних заходів. До консультації з лікарем дитину необхідно звільнити від фізичних навантажень.

 

Лікування порушень постави має бути індивідуальним і, зазвичай, є тривалим  - від 2-3 місяців до кількох років.

 

З метою профілактики порушень постави бажано проводити огляд вашої дитини щомісяця.

 

 

 

 

 

Профілактика грипу та застуди у дітей

 
Послідовність пір року завжди залишається однією і тією ж. І такими ж залишаються щорічно супутні хвороби холодного періоду: грип, застуда, ГРВІ та просто зниження імунітету, неминуче викликає одну з перерахованих захворювань. Самі по собі грип і застуда переносяться набагато легше, ніж наслідки і ускладнення, які починаються після них.
 
Здавалося б, хвороба відступила і можна радіти, повернувшись до колишнього способу життя?Найбільше ця перспектива тішить маленьких діточок, яким за час хвороби сидіти вдома страшно набридає.
 
Проведена вчасно профілактика грипу та застуди у дітей є запорукою того, що не доведеться просидіти вдома, пропустивши кілька днів шкільних занять або веселих днів в дитячому саду. Кожен батько прагне захистити не стільки себе, скільки своїх дітей, щоб уберегти від страшних захворювань, які до того ж, на сьогоднішній день мутують і представляють ще більшу небезпеку.

Ліки, які пропонуються для лікування і профілактики, настільки красиво розрекламовані і так багато обіцяють тим, хто їх приймає, але насправді не можуть впоратися іноді навіть з самою звичайною застудою. У таких випадках звертатися доводиться до народної медицини, яка щире піклується про наше здоров'я і підтверджує свою ефективність протягом століть. Отже, щоб успішно протистояти спробам хвороботворних мікробів атакувати імунну систему, необхідно проводити профілактичні заходи , що викликають підвищення імунітету у дітей.
 
Смачним і корисним є напій, який приготовлений з ягід шипшини. У сухому вигляді, їх необхідно ретельно подрібнити, перетворивши на порошкоподібну масу. Взяти п'ять ложок цієї суміші і помістити в киплячу воду. Довівши суміш до кипіння, залишити настоюватися на десять годин. Після настоювання рекомендується процідити, після чого можна приймати як пиття. Дітям можна давати по половинці склянки кілька разів на день. Можна навіть замінити у дітей в меню цим напоєм звичайний чай і компот. У шипшині міститься дуже велика кількість вітаміну групи С. Профілактика грипу та застуди за допомогою шипшини повинна проводитися регулярно, тобто приймати напій можна кілька днів поспіль, а перерву зробити досить на тиждень.
 
Відмінними лікувальними і профілактичними властивостями характеризуються липа, калина. Їх плоди й суцвіття заливають окропом. Після декількох хвилин кип'ятіння відвар приймають як питво у теплому, бажано навіть гарячому, у міру можливості, вигляді. Не забороняється додавати цукор у напій, щоб він здався смачним дітям. А замінити цукор можна медом, тільки додавати його рекомендується в тепле пиття, щоб він не втратив своїх цілющих властивостей.
Хто з нас зараз ризикує не користуватися дарами природи і не запасається на зимовий період малиною або чорною смородиною? Ці ягоди, які без варіння перетираються з цукром, є відмінною основою для приготування гарячого чаю або теплого напою, за допомогою якого може здійснюватися профілактика грипу та застуди. Також малину можна додавати в звичайний чорний чай, так само, як лимон чи мед. Яскраво виражене профілактичне властивість приписують ялицевої олії. Вона може використовуватися як основа для інгаляційних процедур, а також як засіб для розтирання. Ялицеве масло можна використовувати для розтирання у дітей, які вже захворіли, а також для профілактики. Нежить легко забути, якщо ялицеве масло закапати в ніс. Воно добре виліковує кашель допомогою втирання в область грудної клітини, а також шляхом інгаляцій. Не обійтися в профілактичних заходах і без лимона. Запасіться на зиму перекрученим на м'ясорубці лимоном разом з цедрою з додаванням цукру. Достатньо однієї ложки такої суміші, доданої до чаю, щоб зменшити шанси хвороби.

Підвищити імунітет у дітей допоможуть і такі банальні процедури, як загартовування та спортивні вправи. У дитячих садках елементарні заняття фізкультури проводяться обов'язково, а от дітки, які перебувають на домашньому вихованні, часто позбавлені фізичних навантажень.
 
Профілактика грипу та застуди неможлива без прогулянок на свіжому повітрі. Абсолютно неправильно при настанні перших холодних або похмурих днів закрити дитину в квартирі і не виходити на вулицю. Так ви тільки створите всі найсприятливіші умови для розмноження хвороботворних мікрофлори. На загартовування можуть зважитися не всі батьки, а ось позбавляти прогулянок дітей ні в якому разі не можна. Для дітей можна застосувати саме просте загартовування, наприклад, тільки для ніг і ступень. Поступово привчайте дитину опускати ноги в холодну воду. Спочатку експериментуйте з теплою, майже гарячою водою, а потім одну з ємкостей розбавляйте поступово холодною водою. Загартовування варто проводити щодня, не знижуючи регулярність навіть влітку, в часи, коли активність вірусів знижується.
 
Дуже важлива профілактика грипу та застуди у дошкільних закладах. Там бактерії можуть розміщуватися на іграшках, підлогах, столиках і дверцятах шафок. Немає такого місця, яке не могли б зайняти противні бактерії. Вихователям дитячого саду рекомендується приймати участь у профілактичних заходах нітрохи не менше, ніж батькам, так як вони у відповіді за кожну дитину так само, як за свою. 
 
Пояснивши батькам важливість подібних процедур, можна залучити їх до спільного очищенню приміщень, де більшу частину дня проводять діти.

 

Дитячий травматизм  і його профілактика

Аналізуючи причини нещасних випадків, дуже прикро усвідомлювати те, що в більшості нещасних випадків можна було б запобігти.
 
На дитячий вік припадає 25% всіх пошкоджень, які отримує людство. У нашій державі приділяється багато уваги профілактиці дитячого травматизму та виділяються великі матеріальні кошти, щоб підростаюче покоління виросло здоровим.

Однак ще дуже часто діти отримують ушкодження (травми), які іноді ведуть до інвалідності. Нещастя з дитиною відволікає батьків від трудової діяльності, негативно діє на їхнє здоров’я. Найбільше число травм відбувається у хлопчиків, в 2-3 рази частіше, ніж у дівчаток, що можна пояснити більшою активністю хлопчиків.

 
Для того щоб уберегти дітей від травм, дорослі повинні дотримуватися наступних правил безпеки:
 
  • суворо стежити за тим, щоб під час прийому гарячої рідкої їжі діти не перекидали на себе чашки, тарілки і т.п.;
  • з підвищеною увагою і обережністю переносити посуд з гарячою рідиною в місцях квартири (або дитячих установ), де раптово можуть з’явитися діти;
  • не дозволяти дітям перебувати поруч під час приготування їжі, миття посуду, прання білизни, прасування;
  • ховати в недоступних місцях сірники, запальнички;
  • зберігати їдкі кислоти, луги та інші отруйні речовини в місцях, недоступних для дітей;
  • не допускати дітей близько до топлення печі і напруженим предметів (електроплитці, праски, чайнику та ін);
  • при купанні дітей дорослим не можна ні на хвилину відлучатися.

 


У дітей дошкільного віку травми можуть бути найрізноманітнішими. У побуті це можуть бути опіки, падіння в сходовий проліт, при катанні на поручнях, падіння з велосипеда, з парканів, дахів, гаражів, дерев, дорожньо-транспортні пригоди. Вуличний травматизм частішає навесні, влітку, коли діти багато часу проводять на вулиці. У величезній більшості випадків дитячого транспортного травматизму винним виявляється дитина. Більшу частину свого часу дитина проводить у товаристві батьків та дорослих. Природно, що приклади поведінки на вулиці він бере, перш за все, зі своїх рідних.
 
Перша допомога при падіннях та нещасних випадках на дорозі
Ушкодження голови, хребта та шиї особливо небезпечні, бо можуть спричинити параліч та становлять серйозну загрозу для життя. Тому перш за все необхідно обмежити рухливість голови та спини потерпілого. Варто уникати будь-яких згинів хребта, щоб запобігти додатковим пошкодженням.
Якщо дитина не може рухатися або відчуває гострий біль, скоріш за все у неї перелом кісток. При відкритому переломі, тобто коли на місці пошкодження – рана, долікарська допомога найперше полягає в зупинці кровотечі і накладанні стерильної пов'язки. При цьому потрібно слідкувати за тим, щоб уламки кістки не занурювалися вглиб рани, оскільки в подальшому це може призвести до запалення та загнивання кістки.
 
Поламану кінцівку треба знерухомити, наклавши на неї шину з підручних матеріалів. Шини слід накладати обережно, щоб не викликати болю, тому, як правило, їх накладають поверх одягу і взуття або поверх якоїсь тканини чи вати. При шинуванні необхідно забезпечити нерухомість принаймні двох найближчих суглобів (одного вище, іншого – нижче перелому), а при пошкодженні стегна – трьох суглобів нижньої кінцівки (тазостегнового, колінного, гомілкового). Шинна пов'язка не повинна стискати великі судини, нерви та уламки кісток.
 
Якщо дитина непритомна, її слід тримати в теплі та негайно викликати невідкладну медичну допомогу. У разі сильних синців та розтягів, уражені місця можна занурити в холодну воду або прикласти на 15 хвилин лід. Холод допоможе втамувати біль, зняти набряки та синці.
 
 
Серед смертності від травматизму утоплення займає одне з перших місць. Це може статися яв влітку так і взимку. Головною причиною утоплені є невміння плавати, незнання особливостей водойм, при стрибках у воду велику небезпеку приносять підводні скелі, каміння. Взимку діти топляться, провалюючись під лід при катанні на ковзанах, або переходячи через водоймища. 

Потрібно пам’ятати  

 

правила поведінки під час занять зимовими розвагами:
 
  • кататися  можна  тільки,  якщо  лід  на  річці  міцний.
  • у  місцях  масового  перебування  людей
  • товщина  льоду  має    складати  не     менше 15 см,  а  самі  майданчики  для  забав   відгороджені  від  решти  річкової,  озерної  території  яскравими  стрічками,  за  якими  перебування  людей  категорично забороняється.

 
 
Санки,  лижі,  ковзани – найулюбленіші  речі  в  користуванні  дітей  взимку.  На  жаль  саме  вони  стають  причиною  багатьох  травм. Ні, це зовсім  не  означає,  що  не  потрібно  кататися  на  санках,  ковзанах, подорожувати  на  лижах.  Але  давайте  пригадаємо,  які  правила  не потрібно  порушувати,  щоб  не  завдати  шкоди  собі  та  оточуючим.
 
Ви  повинні  пам’ятати: 
 
  • Санки  мають  бути непошкоджені, з  усіма  дощечками,  щоб  під  час  катання  діти  не  покалічилися.
  • Кріплення  на  лижах  має  бути  також  ціле,  і  правильно прикріплене  на  ногах,  щоб  нога  не  вислизнула  і  не  було  ризику  її зламати  чи  вивихнути.
  • Ковзани  мають  бути  відповідного  розміру,  не більші,  оскільки  це  також  може привести  до  травматизму.

 

Коли    вибирається  місце  для  забав,  як  правило  шукають  пагорб  чи схил,  з  якого  будуть спускатися  на  санках  чи  лижах.    
 
Потрібно  пам’ятати,  що  місце  де  діти  будуть  кататися,  обов’язково повинно  бути  безпечним,  тобто  далеким  від  дороги. 
 
Основне,  що   повинні  запам’ятати  діти  це  те,  що  катання  на  лижах, санках,  ковзанах  має стати  веселою  розвагою,  а  не  нести  небезпеку їхньому  здоров’ю.
 

Батьки! Життя та здоров’я дитини у ваших руках! Щодня нагадуючи дитині елементарні правила безпеки, ви застерігаєте його від можливих травм.

Особиста гігієна дітей дошкільного віку

 

У людини ставлення до власного здоров'я формується з дитинства. Велике значення у збереженні та зміцненні здоров'я дитини має гігієнічне навчання та виховання. Це – обов’язок батьків.

Особиста гігієна - це догляд за своїм тілом та дотримання його в чистоті. Шкіра захищає тіло людини від хвороб. Коли дитина бігає, стрибає, їй стає жарко і на шкірі з'являються крапельки поту. Крім того, на шкірі є тонкий шар жиру, так званого шкірного сала. Якщо шкіру довго не мити, на ній накопичуються жир і піт, де і затримуються частки пилу. Так, шкіра стає брудною, грубою і перестає захищати тіло.

 


Щоранку діти повинні вмиватися: мити обличчя, руки, шию, вуха. Також необхідно робити це після прогулянок та увечері. Для процедури вмивання варто заздалегідь приготувати рушник і мило, за відсутності крана з водопровідною водою – кувшин або таз. Рушник слід вішати на гачок, а не накидати собі на шию чи плечі, бо на нього під час умивання потраплятимуть бризки води і він буде мокрим і брудним.  Умиватися краще роздягненим до поясу або в трусиках та майці. Спочатку варто гарно вимити руки з милом під струменем води, але в жодному випадку не мити руки в ємності. Руки слід намилювати один-два рази з обох боків та між пальцями, потім добре змити мильну піну та перевірити чистоту нігтів. І лише тоді, уже чистими руками, мити обличчя, вуха та шию. Після вмивання необхідно витертися насухо чистим, сухим рушником, який в кожної дитини має бути особистим. Якщо дитина добре вмивалася, то рушник залишатиметься чистим. 

Починаючи з чотирьох років, дитина має навчитися самостійно мити обличчя, вуха, верхню частину грудей і руки до ліктів, а з 5-7 – річного віку обтиратися до поясу. Варто допомогти дитині після вмивання гарно розтертися рушником до відчуття приємної теплоти.

Перед сном обов’язковим є миття ніг, тому що на них дуже сильно потіє шкіра і накопичується бруд. Якщо не мити ноги щодня, носити брудні шкарпетки, панчохи, то це все сприяє появі попрілостей та натирань, а також може призвести до виникнення грибкових захворювань. Після миття ноги необхідно ретельно витерти рушником, який спеціально призначений для цієї процедури. Неоціненне значення має вечірній душ. Так, водні процедури ввечері мають не лише гігієнічне значення, але й сприяють загартуванню, добре впливають на нервову систему та сприяють швидкому засипанню.

Рекомендується старанно мити волосся, тому що на ньому накопичується багато шкірного жиру, бруду і пилу. Обов’язковою є гігієна нігтів на пальцях рук і ніг. Під довгими нігтями, зазвичай, накопичується бруд і видалити його важко, тому раз на тиждень нігті необхідно акуратно підрізати. В жодному випадку не можна гризти нігті!

Особливої уваги вимагають руки та їх чистота. Дитині мають пояснити, що руками вона тримає різні предмети: олівці, ручки, книжки, зошити, м'ячі, іграшки; гладить тварин, торкається різних предметів (ручок, ланцюгів, гачків та інших предметів) у туалетних кімнатах. Бруд, часто невидимий, що знаходиться на цих предметах, залишається на пальцях. Якщо брати немитими руками продукти харчування, то бруд потрапляє спочатку до рота, а потім до організму. Тому необхідно мити руки перед їжею, після відвідування туалетної кімнати, після будь-якої іншої діяльності (прибирання кімнати, роботи на присадибній ділянці, гри з тваринами і тому подібне) та перед сном. Дитина має стежити за чистотою зубів і доглядати їх, оскільки стан зубів впливає на здоров'я, настрій, міміку і поведінку людини. Дуже важливо своєчасно розпочати догляд за порожниною рота і зубами дитини. Дитина має чистити зуби вранці і ввечері перед сном.

Із раннього віку необхідно привчати дитину користуватися носовою хустинкою. Варто пояснити, що під час кашлю чи чхання з носоглотки виділяється велика кількість мікробів і, якщо не користуватися носовою хустинкою, то разом з бризками відбувається зараження оточуючих. Дитина повинна мати окрему хустинку для носа і окрему хустинку для очей (особливо під час захворювання), щоб уникнути потрапляння інфекції з носа до очей і навпаки.

Хустинки мають бути завжди чистими. Змінювати їх необхідно щодня, навіть якщо вони не були використані. Витирати рот, обличчя, перев'язувати подряпину необхідно лише чистою хустинкою.
 

 

Вакцинація під час карантину

Карантин не скасовує рутинної вакцинації. Такими є рекомендації Всесвітньої організації охорони здоров’я та Міністерства охорони здоров’я України. Припинення вакцинації може збільшити кількість хворих, що може стати додатковим навантаженням на систему охорони здоров’я в цілому.

  Згідно із змінами у національному календарі щеплень, під час карантинних заходів профілактична вакцинація не заборонена. У пріоритеті є первинні вакцинальні комплекси, тобто — вакцинація від кору, краснухи, поліомієліту, дифтерії, кашлюку та правця, особливо серед дітей першого року життя.

   Переривання рутинної вакцинації, навіть на короткий період, призведуть до підвищення ймовірності спалахів вакцинокерованих інфекцій або зростання кількості випадків захворювань, яким можна запобігти шляхом вакцинації.

Вакцинація — це найдієвіший спосіб вберегти дитину від важких інфекційних захворювань.

Завдання щеплень — ознайомити організм з можливим агресором, щоб імунна система змогла виробити захисні антитіла. При цьому, образно кажучи, запрошувати злочинця в будинок не обов’язково — для знайомства досить його портрета. Саме в такій ролі і виступають трансформовані мікроорганізми, на основі яких виробляють вакцини. У всіх типів таких препаратів є особливості.

«Живі» (аттенуіровані) вакцини

 Їх виробляють з ослаблених мікроорганізмів. «Живі» вакцини змінені до такої міри, що викликати захворювання вже не можуть, однак для імунної системи виглядають як справжні. Цей тип вакцин використовують для профілактики кору, епідемічного паротиту (свинки), краснухи, вітрянки, ротавірусної інфекції, а також туберкульозу і поліомієліту.
Важливо! Живі вакцини формують найстійкіший імунітет — але вони ж і найбільш пов’язані з ризиками. У рідкісних випадках збудник може повернутися в активний стан і викликати захворювання. Таке буває при введенні живої вакцини від поліомієліту (на щастя, є альтернатива в наступній групі препаратів).

Інактивовані вакцини

Такі вакцини створюють на основі «убитого» збудника хвороби. Але при цьому патоген залишається впізнаваним для імунітету і стає стимулом до формування потрібних антитіл. До таких препаратів належать цільноклітична коклюшна і інактивована поліомієлітна вакцини (ІПВ).
Важливо! Імунна відповідь на вбиті мікроби слабкіше, ніж на живі, але він все одно ефективний. Заразитися від такої вакцини неможливо — в ній немає нічого живого.

Субодиничні вакцини

Це вже не просто вбитий патоген, а його фрагменти. Збудника хвороби «розчленовують», виділяючи антиген — ту саму частинку, на яку реагують імунні клітини. Так з’являється антигемофільна вакцина, вакцина проти грипу, безклітинна вакцина проти коклюшу. Існують також препарати, створені за допомогою генної інженерії — наприклад, вакцина від гепатиту В.
Важливо! Мінімум побічних реакцій — але деякі з таких вакцин для формування стійкого імунітету вимагають послідовного введення декількох доз.

Вакцини з анатоксином

Такі вакцини містять знешкоджений токсин бактерії — анатоксин. Вони викликають вироблення антитіл проти відповідного токсину. Це, наприклад, протиправцева і противодифтерийна вакцини.

Важливо! Для підтримки імунітету проводять ревакцинацію: дітей прищеплюють спочатку за календарем, а потім — кожні 5 років. А вакцинацію дорослих проводять кожні 10 років.

 

Комбіновані вакцини

Так, бувають і такі. До речі, багато батьків побоюються, що такі препарати «дають велике навантаження на організм». Однак боятися їх не варто: кількість компонентів не впливає на частоту ускладнень і тяжкість поствакцинальної реакції. Зате такі вакцини викликають мінімум дискомфорту у маленьких пацієнтів — замість трьох, чотирьох і навіть шести уколів потрібен тільки один. У дитячий календар щеплень входять кілька комбінованих вакцин.

  • «Гексаксим» та «Інфанрикс Гекса» включають компоненти, які допомагають боротися з дифтерією, кашлюком, правцем, гепатитом В, поліомієлітом і гемофільною інфекцією.

  • «Пентаксим» поєднує в собі вакцини, які допомагають протистояти дифтерії, коклюшу, правцю, поліомієліту та гемофільної інфекції.

  • «Інфанрикс ІПВ» и «Тетраксим» складаються з АКДС (бореться з дифтерією, коклюшем, правцем) і інактивованою поліомієлітною вакциною.

  • «Пріорікс» включає в себе живі, але ослаблені вакцини проти кору, епідпаротиту та краснухи.

Вакцинація дітей — важлива і складна тема. Але мета у неї одна: як можна раніше і якомога надійніше захистити організм дитини від інфекцій.

 

 

НОВИЙ КОРОНАВІРУС:

ШЛЯХИ ПЕРЕДАВАННЯ І ВАРІАНТИ ЗАХИСТУ

Наразі відомо, що новий коронавірус передається краплинним та контактним шляхами.

Переважає контактний шлях, коли вірус потрапляє на слизові оболонки носа, очей через руки або інші предмети (хустинку, рукавиці) після торкання до об’єктів (тварин, м’яса, риби, дверних ручок, поручнів), що контаміновані (забруднені) виділеннями із дихальним шляхів хворого чи інфікованого.

Краплинним шляхом вірус передається від людини до людини під час кашлю або чхання у тісному контакті, коли утворюються краплі діаметром понад 5 мкм. Коронавіруси не здатні зберігати інфектогенність (заразність) під час передавання на далекі відстані. Тому тісним контактом вважають відстань менше 1 м, хоча деякі науковці допускають можливість передавання (за певних умов) до 2 м.

Повітряним шляхом віруси передаються від людини до людини через аерозольні часточки (діаметром до 5 мкм), які безперешкодно можуть потрапляти в альвеоли та бронхіоли (нижні дихальні шляхи). Цей шлях передавання та інфікування не характерний для коронавірусів, хоч і можливий за певних умов — наприклад, під час процедур з утворенням аерозолю. До таких належать лише медичні процедури — бронхоскопія, інтубація трахеї, санація трахеобронхіального дерева у хворого, що перебуває на штучній вентиляції легень, тощо. Тому для більшості населення такий шлях не страшний.

Отже, як пересічним громадянам запобігти інфікуванню новим коронавірусом?

1. Не торкайтеся до потенційно контамінованих вірусом поверхонь, зокрема до тварин, у регіонах із виявленими випадками інфікування.

2. Ретельно і часто мийте руки з милом чи обробляйте їх антисептиком.

Миття рук з милом:

·  тривалість процедури — 20–40 с;

·   вода має бути теплою (комфортної температури), а не холодною чи гарячою;

·   обов’язкова процедура, якщо руки видимо забруднені, після приходу з вулиці, перед прийомом їжі, після відвідування туалету, якщо відсутній антисептик для рук;

Обробка рук спиртовмісним антисептиком:

·   спиртовмісний антисептик для рук — розчин із вмістом спирту 60–80% або із 2% хлоргексидину (інші засоби, що реалізують як «антисептик для рук», наприклад настій ромашки або розчини із 40% вмістом спирту, не є такими);

·  антисептик має покривати всю поверхню шкіри рук (в середньому на одну обробку слід використовувати 3 мл розчину, а це 24–27 «пшиків» кишеньковим диспенсером, тому рекомендовано його просто наливати в долоню);

·   тривалість обробки — близько 30 с;

·   особливу увагу приділіть нігтям (там накопичується найбільше бруду);

·   обов’язкова процедура в разі будь-яких контактів із (потенційно) забрудненими об’єктами;

·   у разі частого користування антисептиком застосовуйте крем для рук, щоб уникнути підсушування та утворення тріщин шкіри;

·  контролюйте доступ маленьких дітей до антисептика (він містить спирт і токсичний для прийому всередину).

3. Уникайте скупчення людей.

4. Якщо ви захворіли, залишайтеся вдома і зверніться до лікаря.

5. Використовуйте захисну маску:

· обов’язково — якщо захворіли і маєте респіраторні симптоми (кашель, нежить);

· якщо перебуваєте у місцях великого скупчення людей — з метою додаткового захисту.

Використовуйте маску правильно:

·   вона має покривати ніс і рот;

·   вона має щільно прилягати, без відступів по краях;

·   заміняйте маску, щойно вона стала вологою;

·  не чіпайте зовнішню частину маски руками, а якщо доторкнулися, помийте руки з милом чи обробіть спиртовмісним антисептиком;

·   заміняйте маску щочотири години;

·   не використовуйте маску повторно.

Прийом дітей до дошкільного закладу

 Перед зарахуванням дитини до ДНЗ батьки повинні підготувати її до перебування у дитячому колективі: пройти повне медичне обстеження в відділі дитячої поліклініки та отримати довідку щодо стану її фізичного та психічного розвитку.

При зарахуванні дитини до конкретної групи медичний працівник дошкільного навчального закладу збирає інформацію про особливості розвитку і поведінки дитини, оцінює її стан здоров’я.

Відомості про дитину раннього віку при зарахуванні до ДНЗ заносять до історії розвитку дитини (за формою № 112/0), а дошкільного віку – до медичної карти дитини (за формою № 026/0), та повідомляють вихователю групи.

Закон України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 р. № 2402 – ІІІ із змінами і доповненнями.

Батькам та педагогам

Ранкове приймання дітей

Ранкове приймання дитини до дошкільного навчального закладу щодня здійснює вихователь групи під контролем медичного працівника. Під час ранкового прийому перевіряють стан шкірних покровів дитини, проводять опитування батьків. Усім вихованцям ясельних та карантинних груп вимірюють температуру тіла. Термометри дезінфікують.

Дітей з ознаками захворювання до дошкільного закладу не приймають. Після перенесеного захворювання або тимчасової відсутності з інших причин приймання дітей дозволяють за наявності медичної довідки закладу охорони здоров’я, в якому дитина перебувала під медичним наглядом.

Упровадження розпорядку дня та санітарно-гігієнічного режиму вдома

Вступ до дошкільного закладу, як правило, супроводжується психологічним дискомфортом для малюка. Це пов'язано не тільки із зміною добре знайомого родинного оточення на незвичне, а й з необхідністю звикати до нового розпорядку дня. Аби уникнути зайвих стресів у дитини та пом'якшити процес адаптації, батькам слід заздалегідь готувати дитину до відвідування дошкільного закладу.

Аби озброїти необхідними знаннями батьків, діти яких упер­ше підуть до дитячого садка, дошкільні заклади проводять дні відкритих дверей, організують індивідуальні бесіди з медичною се­строю та вихователями, розповсюджують інформаційні листки чи вивішують санітарні бюлетені на стенді. Саме тоді у пригоді стають матеріали про те, як дитина адаптується, як звикає до нового розпо­рядку дня та режиму харчування.

Настанови щодо розпорядку дня

З метою пом'якшення процесу адаптації дитини до умов до­шкільного закладу батькам слід максимально наблизити розпоря­док дня вдома до розпорядку дня у дошкільному закладі. Під розпо­рядком дня розуміємо раціональний розподіл часу протягом доби на сон та неспання.

Сон — життєво важлива потреба людини будь-якого віку. Він сприяє відновленню сил, затрачених в період неспання. Для дітей ві­ком від двох років норма тривалості сну — 11-12 годин.

Під час неспання дитина розвивається і пізнає світ. Для того щоб вона розвивалась органічно, важливо розробити раціональний розпорядок дня, що враховував би вимоги до харчування, фізичної та розумової активності, відповідні до віку дитини. Зауважимо, щоправильний розпорядок днядає змогу:

- дисциплінувати (сприяє дотриманню у порядку місця для гри, навчання тощо);

-зміцнювати здоров'я;

- формувати культурно-гігієнічні навички;

- формувати навички здорового способу життя.

Складаючи розпорядок дня вдома, батькам слід урахувати таке

- при формуванні розпорядку дня важливо враховувати вікові особливості дитини та виділяти достатньо часу на сон;

- призвичаювати дитину до розпорядку дня треба поступово;

- дотримання запланованого розкладу має бути постійним і системним, не можна порушувати складений розклад;

- до правильного розпорядку дня слід обов'язково включити дотримання санітарно-гігієнічного режиму;

- необхідно достатньо часу проводити з дитиною на свіжому повітрі, створювати умови, що спонукають її до різноманітної рухової активності: допомагати дитині підніматися східцями на гірку та сходити з неї, переступати через перешкоди, вози­ти візочки, іграшкові автомобілі тощо.

Режим харчування вдома

Раціональний режим харчування сприяє зміцненню імунітету ди­тячого організму, нормальному росту та розвитку дитини. Такий режим харчування передбачає суворе дотримання часу прийомів їжі. Меню до­машнього харчування має бути збалансованим та містити достатню кількістю білків, жирів, вуглеводів, мінеральних речовин, вітамінів, що сповна забезпечують енергетичні витрати дитячого організму.

Батькам слід привчати дитину

- перед прийомом їжі обов'язково мити руки з милом, витира­ти їх індивідуальним рушником, самостійно сідати на стілець та підсовувати його до столу;

- під час прийому їжі охайно вживати тверду їжу; відламувати хліб маленькими шматочками, заїдати його рідкою їжею (суп, борщ тощо); самостійно їсти ложкою з тарілки, пити з чашки; не обливатись;

- після прийому їжі користуватися серветкою, вставати зі стільця.

Важливо пам'ятати: коли дитина почне харчуватись у дитячому садку, необхідно буде відкоригувати режим харчування вдома, ура­хувавши поживну цінність їжі, що подається у дошкільному закладі, та часи прийому їжі.

Необхідні культурно-гігієнічні навички

Призвичаювання дитини до розпорядку дня вдома (а потім і в ди­тячому садку) потребує паралельного формування у неї культурно-гі­гієнічних навичок. Слід привчати дитину самостійно надягати колготи, штани, шапку, взуватися, знімати та охайно складати одяг. Необхідно подбати і про вміння малюка підтримувати чистоту навколо себе, бути охайним. Дитина має вміти користуватись носовичком; проситися на горщик, знати, де він знаходиться, та сідати на нього.

Аби дитині було комфортно, порадьте батькам обговорювати з дитиною правила розпорядку, пояснювати їй, що і як треба робити. При цьому важливо виховувати в дитини культуру поведінки, роз­вивати мовлення, вміння орієнтуватися у навколишньому світі:

- привчати розуміти призначення й основні якості предметів побуту, називати їх (тарілка велика, маленька, глибока, мілка тощо), вчити розуміти і називати дії з предметами (з чашки п'ють, ложкою їдять тощо);

- виховувати слухняність, пошану до дорослих;

- заохочувати висловлювати прохання;

- навчати словам ввічливості, привітанням.

Санітарно-гігієнічний режим вдома

У дитячому садку на дитину чекають умови, що відповідають санітарним нормам. Задля збереження здоров'я дитини батькам варто подбати, щоб і вдома члени родини неухильно дотримувалися санітарно-гігієнічного режиму.

Приміщення, в яких перебуває дитина (зокрема те, в якому вона спить), потрібно щодня добре провітрювати. Слід також регу­лярно проводити вологе прибирання, витирати пил, а іграшки чис­тити або мити з милом, якщо це можливо. Одяг дитини має відпові­дати її віку та погодним умовам.

Важливо, щоб посуд, з якого їсть дитина, завжди був чисто ви­митим, їжа свіжою, щойно приготованою. Свіжі овочі та фрукти пе­ред вживанням потрібно обдавати окропом для знищення патоген­них мікроорганізмів.

У разі епідемії гострих кишкових інфекцій чи грипу батькам слід обов'язково дотримуватися порад санітарно-епідеміологічної станції.

Психологічний клімат у родині

Легкість звикання до нового розпорядку дня багато у чому за­лежить від психологічного клімату вдома, м'якості і тактовності батьків, їхніх наполегливості та вміння заохотити дитину вийти за межі звичного, виконувати щось нове. Аби забезпечитиемоційно сприятливе перебування дитини у родині, слід:

- розмовляти спокійним тоном та не підвищувати голос на дитину;

- не конфліктувати у присутності дитини;

- спілкуватися з дитиною якомога більше;

- сприяти спілкуванню дитини з однолітками;

- стимулювати пізнавальну активність дитини;

- дотримуватися правил поведінки, культури взаємин та зао­хочувати до цього дитину.

Шановні батьки!

Призвичаївши дитину вдома до розпорядку дня, подібного до розпорядку дня у дитячому садку, ви значно полегшите процес її адаптації до нових умов. Приділіть, будь ласка, цьому питанню належну увагу.

Орієнтований розпорядок дня дитини вдома

Час   Пункти розпорядку     Поради

7:30 – 8:00 Підйом ранковий туалет, ранкова гімнастика разом з батьками; Учіть дитину дотримуватись особистої гігієни, вмиватися, чистити зуби, мити руки з милом, користуватися індивідуальним рушником. Привчайте до виконання простих вправ на різні групи м'язів. Наприклад, включайте до ранкової гімнастики легкий біг та стрибки — це сприяє розгальмуванню нервової системи після сну, формуванню правильної постави, викликає позитивні емоції тощо

8:00 – 8:30 Ігри;  У ранковий час грайте з дитиною в ігри малої та середньої рухливості

8:30 – 9:00 Підготовка до сніданку,сніданок;    Учіть дитину самостійно сідати на стілець та вставати з нього, підсовувати стілець до столу; їсти охайно, не обливаючись; після їжі користуватися серветкою

9:00 – 10:00         Читання, ігри, слухання музики, малювання тощо;          Читайте вірші, казки, оповідання, пропонуйте дитині розглядати ілюстрації та обговорювати їх, відповідати на запитання, співпереживати героям творів тощо. Удавайтеся до дидактичних ігор (пірамідки, втулки, шнурівки, будівельний матеріал тощо), учіть дитину класифікувати, серіювати, узагальнювати предмети за певними ознаками, складати з частин ціле тощо. Привчайте слухати пісні, розуміти зміст, знати назву пісні, співати спільно з вами тощо. Учіть дитину малювати предмети та явища навко-лишньої дійсності, використо-вуючи фарби, олівці, фломастери; розрізняти і називати кольори тощо. Чергуйте різні види діяльності

10:00 – 12:30 Підготовка до прогулянки, прогулянка;          Учіть дитину самостійно одягатися. Надягати колготи, штани, шапку, взуватися, знімати та складати одяг у відповідному місці. Під час прогулянки грайте з дитиною в ігри різної рухливості (великої, середньої, малої), спостерігайте разом за природою, заохочуйте дитину до самостійної рухової діяльності

12:30 – 13:10 Підготовка до обіду, обід;   Вводьте до раціону дитини тверду їжу, вчіть їсти шматочки хліба і заїдати їх рідкою їжею (суп, борщ тощо), самостійно їсти ложкою з тарілки, пити з чашки

13:10 – 15:10 Підготовка до сну, сон; Розкажіть дитині казку або заспівайте колискову, що заспокійливо впливає на дитину та сприяє розслабленню нервової системи і спокійному сну

15:10 – 15:30 Підйом, оздоровчі процедури; Проведіть для дитини комплекс гімнастичних вправ на різні групи м'язів та вправи для формування стопи і постави, для загального зміцнення

15:30 – 15:50 Полуденок; Привчайте дитину до самообслуговування

15:50 – 16:50  Ігри; Грайте з дитиною у настільно-друковані дидактичні ігри — кубики, пазли тощо. Учіть складати картинки, послідовно відтворюючи події на них, поєднувати зображення за певними ознаками предметів тощо

16:50 – 19:00 Підготовка до прогулянки, прогулянка;          Привчайте дитину до самостійності, розповідайте їй про здоровий спосіб життя. Обирайте ігри малої та середньої рухливості, надавайте дитині можливість самостійно гратися з іншими дітьми, спостерігати за навколишнім світом

19:00 – 19:30 Підготовка до вечері, вечеря; Нагадуйте дитині про важливість гігієнічних процедур та правил поведінки за столом

19:30 – 20:30 Спокійні ігри з батьками,читання казок, перегляд дитячого мультфільму, бесіди; Увечері перевагу надавайте спокійним іграм, перегляду дитячого мультфільму, читанню казок перед сном, спокійним бесідам з метою підтримання емоційного контакту з дитиною, дружніх взаємин тощо

20:30 – 7:30 Гігієнічні процедури, співання колискової, нічний сон; Привчайте дитину до особистої гігієни та гігієнічних процедур перед сном. Співайте колискову, щоб прискорити засинання дитини.

ДІТЯМ ВАРТО РОЗПОВІДАТИ ПРАВДУ про те, що відбувається. Вони все помічають. Коли інформація відсутня, малеча починає застосовувати свою уяву та фантазію – це сприятливе підґрунтя для тривоги. Говорити потрібно лише правду, але спрощувати її: не використовувати складних термінів, не описувати детально наслідки захворювання. Те, як подавати інформацію, залежить від віку дитини. Дітям дошкільного віку, наприклад, можна пояснювати це через гру.

ПОЧАТИ ІЗ СЕБЕ. Насамперед батькам варто звернути увагу на своє ставлення до карантину та епідемії. Діти часто віддзеркалюють поведінку батьків, тож вони можуть передавати їм свою тривожність. Батьківська поведінка має транслювати спокій і впевненість, тоді у дитини буде розуміння того, що все вдасться подолати.

АКЦЕНТУВАТИ НА ДІЯХ. Можна розповісти про симптоми, які виникають під час цієї хвороби. Пояснити, що є вірус і багато людей хворіє, але й багато виліковується. Водночас наголосити на тому, що є способи, які допоможуть уникнути хвороби: залишатись вдома, частіше мити руки тощо.

Батьки мають бути максимально відкритими до запитань і давати правдиві відповіді. Якщо не знаєте чогось, можна разом із дитиною знайти інформацію у наукових статтях: бути дослідниками разом. Не можна ігнорувати її запити. За своєю природою діти дуже допитливі, вони потребують постійного потоку інформації для розвитку та формування нервової системи.

Діти до певного віку не можуть аналізувати інформацію та розуміти, де правда, а де ні. Батьки, які проговорюють те, що відбувається, допомагають малечі сформувати свою думку та бачення ситуації. Коли малюк поводиться пасивно і не запитує про вірус, ймовірно, у неї існує страх. Не розповідаючи про вірус, ми можемо підсилювати ці почуття. Тому варто знайти підхід до дитини й поговорити про ситуацію, що склалась.

«Карантин потрібно пережити»

Дорослим людям важко перебувати в ізоляції, а дітям це набагато складніше. Наше ставлення до дитини у цей період має бути толерантним, більш підтримувальним і спокійним, ніж зазвичай.

ЗБЕРЕГТИ ЗВИЧНИЙ РЕЖИМ ДНЯ. Розпорядок дня – це те, що дає почуття безпеки дитині. Тобто лягати спати і прокидатись у той самий час, снідати, обідати й так далі. Звісно, у режимі карантину відтворити його на 100% буде складно, але треба постаратись зберегти основні пункти.

СТАВИТИ РЕАЛІСТИЧНІ ВИМОГИ. На час карантину з дітьми батьки, ймовірно, не зможуть працювати на тому ж рівні, що раніше. І діти не зможуть вчитись так само ефективно, як за звичайних умов. Це певний період, який мине і до якого варто адаптуватись. Карантин потрібно пережити, й далі буде по-іншому.

ПОЯСНЮВАТИ ДИТИНІ, ЩО ХТОСЬ ІЗ БАТЬКІВ БУДЕ ЗАЙНЯТИЙ, ПОТРІБНО ДО ПОЧАТКУ РОБОТИ. Знову-таки, це планування дня і чітке обмеження часу на роботу та відпочинок. Дітей варто попереджати, що найближчої години дорослі не зможуть приділяти так багато уваги дитині. Але цей час мине і згодом ви зможете погратись чи зробити щось разом.

У період карантину батькам потрібно бути з дитиною і реагувати на її потреби. Щоб дитині було простіше, можна використовувати позитивні підкріплення: наприклад, за кожне виконане завдання давати наклейку, за п’ять таких стікерів – приз. Така гра допомагає дитині витримувати ці періоди тимчасового дискомфорту (наприклад, коли батьки зайняті роботою) задля винагороди.

Як розпланувати день і чим зайняти дітей

Карантин схожий на відпустку чи довгі вихідні, тому варто розуміти, що для дорослих і дітей – це все-таки період розслаблення. Не варто гнатись за досягненнями й змушувати дітей виконувати нереальний план.

Важливо дотримуватись розпорядку дня: чищення зубів, зарядка, прогулянка (якщо це можливо), денний сон та інші звичні для дитини ритуали повинні бути щодня. Дуже важливими є спільні прийоми їжі. Графік потрібен, щоб дитина мала певні межі, в яких вона буде більш організованою. Так і батьки встигатимуть більше, і малеча отримуватиме достатньо уваги.

Те, як наповнювати весь інший час, залежить від уподобань дитини. Згідно із системою Монтессорі, найбільш продуктивною частиною дня у дітей є час до обіду. Тому всі заняття, які спрямовані на розвиток дитини, краще планувати на першу половину дня.

ЗМУШУВАТИ ДИТИНУ НЕ ПОТРІБНО: лише йти за її інтересами. Дитина хоче читати – можемо почитати, вирішує складати пазли – займемось цим. Не варто складати список занять і виконувати їх по черзі: дуже важливо прислухатись до дітей та їхніх бажань.

На період карантину батькам або іншим членам сім’ї треба домовлятись, хто зараз сидітиме з дитиною. Наприклад, батько працює, поки мама гуляє з дитиною. Потім мама займається роботою, а батько грається із дітьми. Одному дорослому повноцінно працювати та займатися дитиною буде важко – діти рідко можуть три години спокійно гратись самі, не відволікаючи.

ПЛАНУВАТИ ВСІ АКТИВНОСТІ варто з урахуванням інтересів дитини, бо для кожного віку вони свої. Час, який зараз батьки проводять із малечею, можна використовувати для спільних приготувань їжі, занять йогою чи танцями, наведення порядку вдома. Дітей варто залучати до домашніх справ: вони за прикладом батьків вчаться багатьох речей. Якщо дитина виявляє інтерес до хатніх справ, потрібно заохочувати її до цього, навіть якщо в неї не все виходить добре.

Удома можна гратися і з кінетичним піском, пластиліном, робити аплікації з паперу. Для дітей цінно, коли батьки граються з ними на одному рівні: наприклад, сідають разом на килим і роблять щось спільне.

На час карантину потрібно підготуватись і знайти нові варіанти для ігор з дітьми: малеча не зможе робити одне й те саме щодня. У YouTube чи навіть у соцмережах інших мам можна знайти багато ідей, чим зайняти дитину. У періоди карантину варто стежити за кількістю солодкого, яке вживають діти. Солодощі збуджують дитину: їй важче заснути, складніше сконцентруватись на чомусь.

Для ігор та розваг не використовуйте часто гаджети. Краще звідти видалити усе зайве й залишити лише додатки для розвитку та навчання. Мультики варто обирати документальні та навчальні. Наприклад, після прочитання енциклопедії дитина зацікавилась Антарктидою – це чудово і можна наступного дня показати відео на цю тему.

Не варто сприймати карантин як те, що ускладнює життя. Використовуйте його для того, щоб провести більше часу з дітьми: вони насправді дуже потребують нашої уваги. І навіть разом розкласти речі після прання – це вже чудова спільна активність.

Крім класичних способів проведення часу з дітьми, як-от читання книг, перегляд мультиків і дитячих фільмів, прогулянок на вулиці, у нас є доступ до різноманітних ігор. Дитина може гратись як з дорослими, так і сама, за умови, якщо перший раз про це заняття вона дізналась разом з батьками.

ІГРИ НА КУХНІ. Можна малювати фарбами по крупі, ховати невеликі іграшки й знаходити їх, викладати аплікацію та придумувати до неї історію. Також гратися з тістом: ліпити фігурки, випікати, розфарбовувати.

СЮЖЕТНО-РОЛЬОВІ ІГРИ, або ігри, що розвиваються за сюжетом, її учасники беруть на себе певну роль. Тут додатково можна використовувати іграшки, конструктор тощо.

ТЕАТРАЛІЗОВАНІ ІГРИ. Театр може бути як ляльковим, тіньовим, так і драматичним. Вибираєте ви.

РУХЛИВІ ІГРИ. Під час таких занять можна обіграти всі речі, які є вдома. Наприклад, стілець – оббігати, на нього можна залазити, його штовхати, піднімати тощо.

КІНЕЗІОЛОГІЧНА ЗАРЯДКА. Спробуйте з дітьми вивчити кілька вправ такої зарядки, вони розвивають взаємодію між півкулями мозку.

Вакцинація — це єдиний метод, який дійсно може вплинути на імунітет і навчити клітини безпечно сприймати бактерії і віруси, оскільки організм вже буде мати про них якусь інформацію. І коли дитина зустрінеться з вірусом, організм зможе швидко виробити антитіла. Можливо хвороба все-таки з'явиться, але вона пройде легше або імунітет одразу переможе інфекційного агента.

До інфекцій, які можна запобігти щепленнями відносять: кашлюк, дифтерія, правець, поліомієліт, кір, епідемічний паротит, краснуха, гепатит В, гемофільна інфекція, пневмококова інфекція, менінгококова інфекція, ротавірусна інфекція, вітряна віспа, гепатит А, папіломавірусна інфекція та інші.

В умовах пандемічного поширення нового коронавірусу потрібно забезпечити захист від інфекцій, які попереджає вакцинація. Будь-яке порушення рутинної імунізації призведе до спалахів або зростання кількості випадків вакцинокерованих інфекцій, зокрема і випадків, що потребуватимуть госпіталізації та інтенсивної терапії.

Окрім того, вчасна ревакцинація для профілактики правця є надто важливою перед початком сезону польових робіт, рибальства, полювання і туризму. Найвища захворюваність і смертність від цієї інфекції — саме у людей літнього віку, які працюють у сільському господарстві, на присадибних ділянках тощо.

Згідно із рекомендаціями ВООЗ, будь-які переривання рутинної (планової — відповідно до національного календаря щеплень) імунізації, навіть на короткий період, призведуть до підвищення ймовірності спалахів вакцинокерованих інфекцій або зростання кількості випадків захворювань, яким можна запобігти шляхом вакцинації. Це буде додатковим навантаженням на системи охорони здоров’я у країнах, які вже й так перевантажені через пандемію COVID-19.

Національне законодавство також не змінює процеси рутинної вакцинації. Згідно із новими змінами у національному календарі щеплень, під час карантинних заходів не заборонено профілактичні вакцинації.

 Що рекомендовано:

Новонароджених у пологових будинках необхідно вакцинувати згідно із національним календарем профілактичних щеплень.

Продовжується імунізація рекомендованими вакцинами, серед осіб з груп ризику (вакцинація за станом здоров’я, зокрема від сезонного грипу). Ця імунізація не належить до рутинної за віком та вакцини не закуповують коштом державного бюджету. Тому слід використовувати доступні в регіоні вакцини чи закуповувати вакцини коштом місцевих бюджетів або інших джерел, не заборонених законодавством.

На період карантинних обмежень рутинну вакцинацію дорослих і дітей з ознаками ГРВІ не здійснювати до моменту одужання.

Рутинну вакцинацію людей, що перебували на самоізоляції через COVID-19 і контактних осіб треба здійснювати після закінчення періоду самоізоляції у разі відсутності симптомів респіраторної інфекції.

Поради стосовно здорового харчування дітей в умовах карантину

 

 

НОРМАТИВНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ МЕДИЧНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ В ДОШКІЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ