ПОРАДИ ПЕДАГОГІЧНИМ ПРАЦІВНИКАМ ЩОДО ПРОТИДІЇ БУЛІНГУ В ЗАКЛАДІ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ

1. Працювати над проблемою насилля необхідно від самих його проявів у дитячому колективі. По-перше, слід пояснити всім дітям про правила дозволеної поведінки, також варто обговорити з дітьми ці правила, наслідки забороненої поведінки. Педагог повинен бути посередником між сторонами, що конфліктують, віддаючи перевагу дітям, які обрали ненасильницькі засоби розв’язання конфліктів. Потрібно звернути увагу на роботу з різними учасниками конфлікту одразу — пояснення, аналіз поведінки, рефлективне осмислення поведінки із дітьми, вибір спільної стратегії, що спрямована на примирення, узгодження дій. Після цього вихователь повинен певний час контролювати учасників конфлікту. Усі педагоги, персонал дитячого садка повинні бути взірцем правильної поведінки. Важливою є також робота з батьками на рівні проведення бесід, пояснень, рекомендацій та порад, консультацій (за допомогою психолога).
2. Ставтеся з повагою до усіх дітей, незалежно від рівня  матеріального достатку їх батьків, власних уподобань, фізичних чи фізіологічних особливостей дітей.
3. Не ігноруйте скарг дитини на те, що її образили однолітки.
4. Не насміхайтесь із зовнішнього вигляду дитини.
5. Не висловлюйтесь образливо про дитину чи її батьків.
6. Не проявляйте огиди щодо фізичної чи фізіологічної особливостей дитини.
7. Якщо ви стали свідком булінгу чи отримали повідомлення про факт булінгу від дитини, яка була свідком чи учасником цього процесу, повідомте керівника закладу про цей факт.
8. Виховуйте у дітей толерантне ставлення одне до одного, особливо, якщо в групі є діти з особливими потребами чи діти інших національностей.

Таким чином, утручання педагогічного характеру є ефективним при узгодженій діяльності всіх суб’єктів та одночасно на всіх рівнях — на рівні навчального закладу в цілому, рівні дитячої групи, на особистому рівні.